Процес перейменування вулиць: як це відбувається?

25 Октября 2023

Після початку повномасштабного вторгнення в Ужгороді розпочався черговий етап перейменування вулиць, котрий пов’язаний із прибранням згадок російських діячів.

Перша хвиля перейменувань міських топонімів тривала із 2015-го року, опісля прийняття Законів про декомунізацію. У 2022-му, коли росія розпочала широкомасштабну агресію, в Україні розпочали так званий процес "дерусифікації" або "деколонізації", аби забрати згадки, пов’язані із країною-агресоркою.

В Ужгороді задля цього навесні 2022-го утворили спеціальну комісію, котра складається з істориків, урбаністів, громадських активістів, письменників, туризмознавців, дослідників та фахівців різних галузей, які долучаються до обговорень. Усього на початку йшлося про зміну назв 56 вулицям, із часом кількість то збільшувалася, то зменшувалася.

Після збору пропозицій щодо перейменування, робоча група напрацьовує проєкт рішення, який далі вносять на громадське обговорення, а після схвалення містянами – на розгляд депутатів Ужгородської міської ради. Варто зазначити, громадські обговорення тривають два місяці з моменту оголошення.

Назви, замість комуністичних, СРСР діячів, російських постатей, обирають пов’язані із локальними важливими людьми, котрі допомагали у розбудові Закарпаття, українські світочі та сучасні герої (полеглі на російсько-українській війні).

Однак, дуже часто у всьому цьому процесі виникає непорозуміння: хтось не погоджується із запропонованими новими назвами; хтось пропонує вживати так звані "нейтральні" топонімічні словотворення (як-то, Щаслива, Вишнева, Весела вулиці тощо). Також траплялися випадки, коли містяни через механізм онлайн петицій пропонували надати вулиці ім’я полеглого героя чи культурного діяча (частина із них, як от вулиця Данила Богуславського замість Пестеля була прийнята на всіх етапах (в тому числі, й петицією від громадян); інші ж — як наприклад надання імені Мотрі Братійчук вулиці 8 Березня — отримали підписи громадян онлайн, але не пройшли громадські обговорення наживо. Також був прикрий випадок із перейменуванням вулиці Толстого: спочатку кілька етапів обговорень пройшло надання імені Петра Скунця (видатного закарпатського культурного діяча, лавреата Шевченківської премії, рухівця), а опісля загибелі на війні командувача "Карпатської Січі" свободівця Олега Куцина надійшла пропозиція надати цій вулиці його імені. Однак, зрештою обидві пропозиції не були проголосовані депутатами. Зрештою, розпочалося нове обговорення (нині йдеться про Пилипа Орлика)...

Тож, процес перейменування вулиць в Ужгороді й досі триває — як на етапі збору пропозицій, так і на голосуванні за них, щодо деяких пропозиції надані депутатам. Інший бік (окрім тих, хто і раніше був проти перейменування в загальному) — є категорія громадян, котрі вважають, що усе це потрібно робити тільки після нашої перемоги у війні. Дехто ж також вважає, що ми із процесом запізнилися на 30 років.

Так чи інак, тема жвава і жива у громадському просторі та суспільних обговореннях.

А що ви думаєте про процес перейменування? Поділіться в коментарях!