“Активна Громада” разом з Коаліцією “Реанімаційний Пакет Реформ” та у партнерстві з Центром політико-правових реформ в межах проєкту “Україна після перемоги: підготовка та комунікація реформ для реалізації “Бачення України - 2030”” за фінансової підтримки Уряду Великої Британії проводить публічні обговорення.

“Активна Громада” разом з Коаліцією “Реанімаційний Пакет Реформ” та у партнерстві з Центром політико-правових реформ в межах проєкту “Україна після перемоги: підготовка та комунікація реформ для реалізації “Бачення України - 2030”” за фінансової підтримки Уряду Великої Британії проводить публічні обговорення.

Саме бачення, схвалення та критику від громадянського суспільства щодо реформ важливо відстежувати, адже це стосується майбутнього та розвитку України.

17 лютого було проведено перше обговорення, яке стосувалося теми концепції Конституційної реформи в контексті відновлення України, підготовленої експертами Центру політико-правових реформ (ЦППР) та отримання рекомендацій від активних громадян щодо її змісту.

Під час знайомства, учасники коротко написали свої думки щодо змін в Україні, після впровадження яких Конституція могла б працювати краще.

Учасники назвали: світогляд, менталітет, свідомість суспільства, доповнення до Конституції, систему освіти, стан політичної освіти, систему комунікації між владою й суспільством та боротьбу з корупцією.

“Ми всі знаємо, що змінювати Конституцію неможливо під час війни, під час запровадження екстраординарних станів, зокрема, воєнного положення. Але наша позиція така, що це не обмежує нас думати як нам після воєнної перемоги переосмислити установчу угоду Конституції України. Якщо влада мовчить, то можливо варто починати говорити нам й напрацювати найкращі варіанти Конституційної реформи”, - зазначила Юлія Кириченко.

Набрання чинності нової редакції змін Конституції не може відбутися одразу чи в один день, тому що воно буде потребувати переобрання виборних органів під нові повноваження та під нову редакцію (парламент, кількість членів у парламенті президент). Після воєнної перемоги не можна цього відкладати, але не варто це робити дуже швидко. Важливо забезпечити процес інклюзивного діалогу, долучення до напрацювання конституційних змін саме найкращих експертів, а не людей за політичною прихильністю.

В концепції підхід полягає саме в оптимізації. Тобто, цей Конституційний лад, який фактично побудований, не є настільки поганим, як його часто політики критикують. Але його все ж таки необхідно оптимізувати. Дві основні засади, які повинні залишитись без змін, але трохи покращені - це напівпрезиденціалізм та унітаризм.

Напівпрезиденціалізм - це збереження поточної парламентсько-президентської республіки. Однак, в концепції пропонується зробити чіткішими повноваження Президента, посилити роль Прем'єр-міністра, посилити відповідальність уряду саме перед парламентом, передбачити чіткіші правила щодо контрасигнації, забезпечити незалежність конституційного суду.

“Ми виступаємо за те, щоб Кабінет Міністрів України був ключовим гравцем у політиці та саме він створював й реалізовував всю політику. У нашій країні президенти неодноразово демонстрували, що якщо йому дати більше влади, то він захоче ще більше і цим він запускає авторитарне правління”, - коментує Олександр Марусяк.

Уявно Україна не може бути федерацією, бо це буде заскладно, а також існуватимуть ризики для національної безпеки. Однак, має відбутися справжня реформа децентралізації. Саме тому в концепції не пропонується радикального перегляду унітаризму.

Після презентації концепції учасники мали змогу висловити свої коментарі та поставити питання експертам.

Від одного з учасників пролунало зауваження щодо того, що деякі люди все одно будуть обходити норми та шукати шпаринки.

“Так що ж варто змінювати? На кожен виклик готувати зміни, змінювати свідомість населення або ж навпаки максимально спростити Конституцію віддавши деталі на закони?”

Експерт Олександр Марусяк відповів на це питання так: “В концепції пропонується така логіка, що Конституція не має бути детальною інструкцією. Вона має бути як рамка. Не існує ідеальної Конституції. Хто захоче порушувати, то він і буде це робити. Головне - передбачити ці всі механізми стримування працюючих противаг, які б унеможливили виникнення автократії”.

Експертка Юлія Кириченко також додала: “Для підвищення Конституційної культури необхідно саме забезпечити інклюзивний процес і долучення кожного охочого виборця, зокрема, через референдум. Але цей Конституційний процес і дає можливість покращити Конституційну культуру”.

Також один з учасників зазначив, що проблемою є те, що ментальність не змінюється на відміну від голови держави. Важливо бачити, які приклади поведінки приводять до успіху, в тому числі й політиці. Якщо успіху можна досягати обходячи Конституцію, то Конституція ніколи не почне працювати, скільки б ми не говорили про ментальність. Поки не з'явиться повага до Конституції з боку еліти, то не почне змінюватись правильний бік ментальності.

Далі учасників розбили на групи, в яких обговорили наступні питання:

1. Чи вважаєте ви, що після перемоги необхідно провести комплексну реформу Конституції України?

Розмірковуючи над цим запитанням, лише незначна кількість учасників відповіла негативно. Головна теза прихильників цієї позиції – змінювати потрібно не Конституцію, а лише її окремі частини.

2. Який сценарій Конституційної реформи, на вашу думку, є більш оптимальним: ухвалення нової Конституції чи внесення змін в існуючу (викладення Конституції у новій редакції)?

Більшість учасників публічних обговорень вважають, що доцільнішим є не ухвалення нової Конституції, а внесення змін в існуючу. Але ці зміни мають розробляти фахівці, а самі пропозиції повинні бути чітко сформульованими та обґрунтованими.

3. Чи варто розширювати інструменти народовладдя? Які інструменти народовладдя доцільно розробити та закріпити в Конституції України?

Під час обговорення зазначеного питання, думки учасників розділилися. Вони зосередилися не стільки на темі доцільності розширювати інструменти народовладдя, як на їх ефективності та проблемах, що супроводжують їх застосування на практиці. Багато інструментів народовладдя вже довели свою дієвість, вони потрібні, громадяни ними користуються. Але є такі, які слід доопрацювати. В Конституції варто закріпити право громадян на народовладдя та загально окреслити механізми впливу. Все інше має бути в конкретних законах.

4. Чи необхідно впроваджувати в Україні «чисті» системи врядування (президентську або парламентську республіки), чи варто залишити змішану республіку?

Більшість учасників висловилася за те, щоб Україна залишалася парламентсько-президентською республікою. Змішану систему врядування вони вважають найоптимальнішою для нашої країни.

5. Які положення Конституції не мають підлягати зміні за жодних умов і чому?

Учасники публічних обговорень вважають недоторканними ті положення Основного Закону України, що визначають їхні права, свободу та обов’язки, що окреслюють ті засадничі позиції, на яких ґрунтується стабільність та верховенство закону, статус правової держави.

Конституційна реформа займає пріоритетне місце у всеосяжному процесі реформування в Україні. Забезпечення надійного захисту прав людини та її основних свобод, формування збалансованої системи представницької демократії, зміцнення парламентаризму, побудова ефективної системи стримувань і противаг, створення дієвих механізмів прямої демократії – це кінцева мета Кконституційного реформування в Україні.

Пропозиції та ідеї учасників увійдуть в фіналізований документ “Бачення України - 2030” в розділі “Інституційна організація публічної влади”.

Повний документ з аналізами відповідей учасників можна переглянути за посиланням: 

Переглянути запис частину етеру можна за посиланням.

Авторка матеріалу: Єлизавета Оглобля, комунікаційна менеджерка ВІ «Активна Громада»