1 Липня

18:15

Поділитися

72

У цьогорічному таборі взяли участь 29 родин — 29 батьків і стільки ж дітей. Загалом у 2025 році в двох таборах вже побувало 59 родин, переважно з прифронтових територій. На участь у таборі цього разу було подано понад 100 заявок і вперше до події приєдналися родини із заходу України.

Програма табору включала арттерапевтичні заняття, театральні практики, тілесно-орієнтовану терапію, роботу з емоціями, малювання, спільні ігри та глибоку рефлексію. Учасники працювали в групах: окремо діти, окремо дорослі. Команду тренерів складали досвідчені психологи, арттерапевти, актори документального театру та дитячі психотерапевти.

Понад 90% учасників заявили про суттєве покращення психологічного стану. За результатами самооцінювання, рівень тривожності в середньому зменшився на понад 30% за результатами тестування після події.

Учасники відзначили:

- зниження фізичних симптомів стресу (напруга, безсоння, внутрішнє тремтіння);

- покращення емоційного стану: з’явилася легкість, радість, бажання діяти, сміятись і спілкуватись;

- зростання впевненості в собі, відновлення навичок саморефлексії та турботи про себе;

- посилення відчуття підтримки та єдності в групі.

Стан дітей також змінився — вони стали більш відкритими, спокійними, з'явилися нові друзі, бажання до творчості, довіра до дорослих. Батьки відзначали, що вперше за довгий час побачили своїх дітей усміхненими, розслабленими й радісними.

Олександра Гліжинська, клінічна психологиня, співорганізаторка табору, голова правління Інституту “Республіка”:

«Цей табір — це місце, де родини проживають глибокий процес зцілення. Через образотворече мистецтво, театр, тілесні практики, елементи КПТ та нейролінгвістичної психотерапії ми допомагаємо людям відчути себе знову живими. Особливо цінно, що змінюються не лише учасники окремо, а й динаміка всередині родин, групи. Діти й батьки стають ближчими один до одного. А ми на хвилиночку працювали цього разу з підлітками, які починають робити часто усе наперекір і стають трошки їжачками, а тут “Мам, можна я тебе обійму? Як твій день?”. Для нас як фахівців найважливіше — це зворотний зв’язок: люди їдуть додому з новими внутрішніми ресурсами, знаннями й відчуттям, що вони мають внутрішні укріплені опори і, приємно, що одна із них - це досвід на таборі».

Інна Душка, виконавча директорка Інституту «Республіка», психологиня:

“За такий досить короткий час табір став для учасників місцем сили та, за їхніми словами, перевершив всі очікування. Коли ти бачиш зміну стану людини, вогник в очах, посмішку, розслаблене обличчя, розправлені плечі, коли ти чуєш “мені стало легше”, “я приймаю”, “я класна”, “відчуваю свою силу і опору під ногами”, - це надає неабиякої енергії і розуміння важливості таких форм арт терапевтичної підтримки в цей досить непростий час. Ми щиро дякуємо всім учасникам, тренерам, організаторам, партнерам за довіру, відкритість і спільне створення екологічного й безпечного простору, де мистецтво зцілює,»

Учасники висловили багато позитивних відгуків і побажання зробити табір довшим. Ось деякі з них:

«Я знову почала посміхатись, відчула, що можу ВСЕ. Повернулась жага до життя»

«Я відчула, що маю право на відпочинок і можу наповнювати себе добром і підтримкою»

«Моя донька стала спокійнішою, впевненою, почала більше ділитися»

«Цей табір дав моїй дитині вперше відчуття безпеки у колективі. І я побачила, як у нього розправились плечі»

Простір табору став місцем, де учасники отримали змогу зцілення та глибокого внутрішнього перезавантаження. Організатори зазначають, що така робота матиме довготривалий ефект і вже працюють над тим, щоб такі табори могли проходити системно та охоплювати ще більше родин.

Проєкт «Сприяння зціленню, добробуту та психічному здоров’ю місцевих громад шляхом надання послуг з використанням сили культури та творчого самовираження» реалізується Інститутом «Республіка» у партнерстві з UNESCO Ukraine та у співпраці з Lviv Culture Hub, за підтримки UNESCO Heritage Emergency Fund та Іспанського агентства з міжнародного співробітництва з метою розвитку (AECID). Ініціатива є частиною ширшого проєкту ЮНЕСКО «Психічне здоров'я та психосоціальна підтримка», спрямованого на зміцнення добробуту та психічного здоров’я постраждалих від війни в Україні через використання культурної спадщини України.