"Ти бачиш людей таких, як ти був на початку війни й розумієш, що треба брати себе в руки та допомагати іншим, допомагати хлопцям, які боронять нашу країну, щоб ми жили в НЕЗАЛЕЖНІЙ на квітучій країні. Зараз треба прикладати максимум зусиль, робити можливе і неможливе, щоб хлопці знали – все це не дарма, ми з ними, ми їм безмежно вдячні за їх відвагу, за самовідданість та незламність. Коли покидають сили, ми завжди згадуємо людей, у котрих нічого не залишилось, втратили близьких, втратили домівки. Про хлопців, які віддають своє життя за нас. І розуміємо, що ми не можемо втомитися, бо ще дуже багато справ до Перемоги".