"Протягом всього часу, як йде війна, головною мотивацією залишається розуміння того, що усе це не даремно. Коли я бачу, що у людини виступають сльози від радості, коли я чую тремтячий голос подяки за пакет гуманітарної допомоги або за злагоджене вікно - це надає величезних сил і поки я бачу, що наша допомога потрібна - я буду її надавати, разом з усією нашою командою", - Волонтер Богдан Зуяков з Краматорська.