Ужгород – найзахідніший обласний центр України, розташований в західній частині Закарпатської області в передгір’ях Карпат. Старовинна частина міста знаходиться на правому березі річки Уж, лежить на семи пагорбах: Замковий, Кальварія, Університетський, Червениця, Шахтинський, Оноківський, Горянський, а молодша – на лівому березі, де починається Закарпатська низовина, яка входить у Середньодунайську низовину.

Територія міста займає площу близько 40 км2, умовно поділена на 17 мікрорайонів, які носять історично сформовані назви.

Місто розташоване у безпосередній близькості до кордонів з європейськими країнами. Західна лінія територіальної межі міста збігається з Державним кордоном України із Словаччиною. Відстань до найближчих європейських столиць становить: до Будапешту - 330 км, Братислави – 490 км, Варшави – 550 км, Відня – 555 км. Від столиці України м. Києва Ужгород розташований на відстані 788 км шосейними дорогами та 898 км залізницею.

Місто Ужгород

Однією з провідних галузей в економіці міста є промисловість. У промисловому комплексі міста працюють понад 5тис. суб’єктів господарської діяльності. Пріоритетними галузями промисловості є: хімічна, машинобудування, виробництво електроенергії, газу та води, легка, оброблення відходів, харчова та виробництво меблів. Промисловість міста є потужною платформою для реалізації інвестиційних проектів. Промисловість є найпривабливішим видом діяльності для прямого іноземного інвестування економіки м. Ужгород. Незважаючи на загалом позитивну динаміку діяльності у промисловості, у ній наявною є низка проблем, зумовлених дією як зовнішніх, так і внутрішніх чинників.

Актуальними є наступні проблеми:

• надмірна орієнтація підприємств промисловості на роботу за давальницькими схемами, що у багатьох випадках залежить від сезонного фактору (зокрема, для підприємств легкої промисловості), тому не може забезпечити їх стабільну прибутковість;
• застаріла матеріально-технічна база виробництва, критичний стан основних засобів, ступінь зношеності яких невпинно зростає, що зумовлює перешкоди для технологічної модернізації промисловості, зберігаючи високийрівеньресурсоємності виробництва. Можливості модернізації виробництв і оновлення виробничої бази ускладнені низькою фінансовою спроможністю підприємств через їх збитковість (у 2014 р. частка підприємств промисловості, що отримали збиток, становила 45,7 % від їх загальної кількості);
• висока енергоємність, нераціональне енергоспоживання та низькі екологічні характеристики низки виробництв, недостатнє використання потенціалу екологічно чистих відновлюваних джерел енергії – чинники, що гальмують модернізаційні зрушення у промисловості;
• неготовність підприємств до переорієнтації експорту з втрачених російських ринків на ринки європейських країн через повільні темпи гармонізації стандартів виробництва продукції з вимогами ЄС (у зв’язку з необхідністю залучення для цього значних інвестицій);
• відсутність вітчизняної сировинної бази для виробництва продукції з вищим ступенем обробки, а також сучасного обладнання і матеріалів, що призводить до їх імпорту;
• брак маркетингових комунікацій підприємств в частині налагодження зв’язків з суб’єктами ринку, дослідження кон’юнктури, позиціювання підприємств (включаючи здійснення рекламної, інформаційно-комунікаційної, виставкової діяльності);
• нерозвиненість коопераційних зв’язків у промисловості, слабкий рівень співробітництва у ланцюгу «держава-бізнес-наука» у сфері розвитку повних циклів виробництва продукції шляхом створення кластерів (осередками появи таких кластерів можуть стати, зокрема, деревообробна, машинобудівна промисловості).нвестування економіки м. Ужгород. Місто Ужгород є важливим соціально-економічним центром області та ділової активності,

характеризується сформованою та наявною базовою бізнес-інфраструктурою, що забезпечує потребу суб’єктів господарської діяльності міста у фінансовокредитних, страхових, юридичних, маркетингових, інформаційно-аналітичних та ін. необхідних послугах..

З метою оперативного вирішення актуальних проблем суб’єктів підприємництва в м. Ужгороді функціонує Центр надання адміністративних послуг та в його складі – Відділ з видачі документів дозвільного характеру. Висока оперативність реагування Центру на проблеми представників бізнесу забезпечується засобами електронного комунікування та надання послуг в онлайн-режимі. 

В м. Ужгороді створена і функціонує база даних вільного доступу суб’єктів господарювання до інформації про комерційні пропозиції, наявні вільні офісні та виробничі приміщення, оснащення і земельні ділянки, що пропонуються в оренду або придбання на території міста, порядок і процедури отримання права власності або користування та налагодження системи їх передачі. Основними видами економічної діяльності суб’єктів сектору малого підприємництва м. Ужгорода є оптова та роздрібна торгівля, операції з нерухомим майном, переробна промисловість, будівництво та надання платних споживчих послуг населенню. В значній мірі галузева спеціалізація суб’єктів малого бізнесу міста обумовлена розвитком торговельнозбутової інфраструктури. Міською радою систематично організовуються і проводяться різного роду ярмарки, що дають можливість суб’єктам підприємницької діяльності реалізувати власну продукцію (послуги), розширювати ринки збуту, а готельно-ресторанним закладам міста приймати значну кількість туристів. При цьому запорукою подальшого розвитку підприємництва та місцевого бізнесу м.Ужгорода є відновлення обсягів діяльності провідних середніх підприємств, нарощування виробничих потужностей представників малого бізнесу, збільшення чисельності суб’єктів, зайнятості та обсягів виробництва і реалізації продукції в галузях реального сектору економіки міста, а також у видах економічної діяльності, що мають потенціал розвитку (готельноресторанний бізнес, туризм і рекреація, транспорт та логістика, споживчі та бізнес-послуги). Вплив туризму на економіку Ужгорода визначається через економічні функції туризму:

• Виробничо-обслуговуюча функція. Реалізується туристичними підприємствами шляхом використання таких виробничих факторів, як праця, земля, капітал та інформація. Туристичні підприємства виробляють нові продукти, найчастіше послуги, і сприяють накопиченню цінностей, тобто виконують виробничу функцію.
• Функція забезпечення зайнятості. Туризм сприяє зайнятості населення прямо та опосередковано. Пряма зайнятість – це отримання робочих місць на туристичних підприємствах, таких як готелі, ресторани, транспортні підприємства. Опосередкована зайнятість – це працевлаштування в допоміжних та суміжних галузях.
• Функція накопичення капіталу. Туристична індустрія робить значний внесок у національний дохід. Перш за все, це відбувається за рахунок безпосередньо зайнятих сфері туризму. Враховуються також і доходи осіб, які виникають у результаті обороту коштів у супутніх з туризмом сферах. Ефект збільшення національного доходу в туризмі має перш за все регіональне значення, оскільки дохід туристичних підприємств переходить у сферу регіональної торгівлі, промисловості та сільського господарства (ефект мультиплікатора).
• Функція згладжування (вирівнювання) є важливою, перш за все, в регіональному аспекті. Туризм сприяє розвитку слабших регіонів. Туристи відвідують регіони, де переважає сільське господарство, в котрих є великі природні ресурси, але ще не розвинена інфраструктура. Для місцевого населення туризм стає додатковим джерелом доходів. В міжнародному аспекті функція вирівнювання також має важливе значення. Туризм сприяє перерозподілу доходів між країнами індустріального та сільськогосподарського виробництва.
• Функція вирівнювання платіжного балансу. Вона відображає значення балансу витрат Стратегія розвітку міста «Ужгород - 2030» 27 місцевих туристів, які виїжджають за кордон, поряд з їхніми доходами, отриманими від наданих іноземним туристам товарів і послуг.

Вплив туризму на економічну сферу Ужгорода визначається такими складовими: розвиток інфраструктури; розвиток малого бізнесу; збільшення дохідної частини бюджету за рахунок прямих (митний збір, плата за візу) та не прямих податків (збільшення заробітної платні спричинює збільшення сум податку на прибуток, котрий сплачується в бюджет); створення нових робочих місць; широкі можливості для залучення іноземної валюти та інвестицій .

Основними економічними характеристиками туристичної діяльності є:

• структура ринку туристських послуг;
• цінові параметри на туристський продукт;
• економічні параметри державного регулювання туристських послуг на національному ринку;
• конкурентоспроможність вітчизняних туристських фірм на національному і міжнародному ринках;
• купівельна спроможність населення і його економічна можливість щодо споживання туристського продукту.

Переміщення туристів між генеруючими і приймаючими зонами відображаються на чотирьох основних сферах, а саме: на надходженнях, зайнятості, платіжному балансі та на інвестиціях і розвитку.

Податок на доходи фізичних осіб у структурі надходжень податків та зборів (обов’язкових платежів) загального фонду бюджету міста. Другим за обсягом джерелом місцевих податків є платежі за використання землі. Також важлива роль належить акцизному податку.

Попри те, що фінансова децентралізація відкрила нові можливості для формування місцевих бюджетів, паралельно загострилися нові виклики, які посилюють ризики та загрози для бюджетної безпеки міста Ужгород. Насамперед мова йде про зниження рівня фінансового забезпечення делегованих державою місцевому самоврядуванню повноважень

• ДВНЗ "Ужгородський національний університет"
• Закарпатська академія мистецтв
• Ужгородський торговельно-економічний інститут Киіївського національного торговельно-економіного університету
• Карпатський університет імені Августина Волошина

1. Ужгородська спеціалізована загальноосвітня школа І ступеня № 1 з поглибленим вивченням англійської мови
2. Лінгвістична гімназія ім. Т.Г. Шевченка
3. Ужгородська спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 2 з поглибленим вивченням окремих предметів 
4. Ужгородська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 3 з поглибленим вивченням англійської мови
5. Спеціалізована загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4 із поглибленим вивченням словацької мови
6. Ужгородська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 5 з поглибленим вивченням іноземних мов
7. Ужгородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6 імені В.С. Гренджі-Донського
8. Ужгородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 7
9. Ужгородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 8Ужгородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 9
10. Ужгородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 10 з угорською мовою навчання імені Дойко Габора
11. Багатопрофільний ліцей «Інтелект» – загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 11
12. Ужгородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 12
13. Ужгородська гімназія №13
14. Ужгородська гімназія №14
15. Ужгородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №15
16. Ужгородська гімназія №16
17. Навчально-виховний комплекс «Гармонія»
18. Ужгородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №19
19. Ужгородська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №20 – ліцей «Лідер»
20. Класична гімназія
21. Навчально-виховний комплекс ""Загальноосвітня школа І ступеня з угорською мовою навчання – угорськомовна гімназія"" Ужгородська початкова школа «Пролісок»
22. Ужгородська початкова школа «Престиж»
23. Ужгородська початкова школа «Первоцвіт»
24. Ужгородська початкова школа «Ялинка»

• Ужгородський торговельно-економічний фаховий коледж Київського національного торговельно-економічного університету
• Комунальний вищий навчальний заклад "Ужгородський інститут культури і мистецтв"
• Комунальний заклад "Ужгородський музичний фаховий коледж ім. Д. Є. Задора" Закарпатської обласної ради
• Фаховий коледж мистецтв ім. А.Ерделі Закарпатської академії мистецтв
• Природничо-гуманітарний фаховий коледж Ужгородського національного університету
• Ужгородський гуманітарно-економічний коледж Карпатського університету імені Августина Волошина
• Ужгородська філія ТзВО Медичний коледж „Монада” (приватний)
• Ужгородська філія Товариство з обмеженою відповідальністю „Медичне училище „Медик” (приватний)

1. Заклад дошкільної освіти №1 загального розвитку
2. Заклад дошкільної освіти №2 комбінованого типу
3. Заклад дошкільної освіти №6 «Сонечко» загального розвитку
4. Заклад дошкільної освіти №7 «Віночок» загального розвитку
5. Заклад дошкільної освіти №8 «Дзвіночок» загального розвитку
6. Заклад дошкільної освіти №12 загального розвитку
7. Заклад дошкільної освіти №15 «Казка» загального розвитку
8. Заклад дошкільної освіти №16 «Зернятко» загального розвитку
9. Заклад дошкільної освіти №18 санаторного типу
10. Заклад дошкільної освіти №19 загального розвитку
11. Заклад дошкільної освіти №20 комбінованого типу
12. Заклад дошкільної освіти №21 «Ластовічка» загального розвитку
13. Заклад дошкільної освіти №26 загального розвитку
14. Заклад дошкільної освіти №28 загального розвитку
15. Заклад дошкільної освіти №29 «Дивосвіт» загального розвитку
16. Заклад дошкільної освіти №30 загального розвитку
17. Заклад дошкільної освіти №31 «Перлинка» загального розвитку
18. Заклад дошкільної освіти №33 загального розвитку
19. Заклад дошкільної освіти №36 загального розвитку
20. Заклад дошкільної освіти №38 загального розвитку
21. Заклад дошкільної освіти №39 «Журавлик» комбінованого типу
22. Заклад дошкільної освіти №40 загального розвитку
23. Заклад дошкільної освіти №42 «Джерельце» загального розвитку
24. Заклад дошкільної освіти №43 загального розвитку

1. Ужгородська загальноосвітня спеціалізована школа-інтернат з поглибленим вивченням окремих предметів Закарпатської обласної ради
2. Ужгородська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів
3. Закарпатської обласної ради

Ужгородський міський центр дозвілля – будинок культури

1. Міська бібліотека для дітей
2. Бібліотека-філія № 2
3. Бібліотека-філія № 4
4. Бібліотека-філія № 5
5. Бібліотека-філія № 6

• Комунально некомерційне підприємство «Ужгородська центральна міська клінічна лікарня»
• Комунально некомерційне підприємство «Ужгородський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» Ужгородської міської ради
• Комунально некомерційне підприємство «Ужгородська міська дитяча клінічна лікарня» Ужгородської міської ради
• Комунально некомерційне підприємство «Ужгородський міський пологовий будинок» Ужгородської міської ради
• Комунально некомерційне підприємство «Ужгородська міська поліклініка» Ужгородської міської ради

Бюро правової допомоги

Найбільшу підтримку отримав Володимир Зеленський

За результатами місцевих виборів 2020 року перемогу на посаду міського голови отримав діючий мер Богдан Андріїв. До міської ради пройшли 6 політичних сил

За результатами голосування в багатомандатному виборчому окрузі №68 найбільшу підтримку отримав Роберт Горват

ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ ВСЕУКРАЇНСЬКЕ ОБ'ЄДНАННЯ "БАТЬКІВЩИНА"

 1. Готра Віталій Вікторович

 2. Качур Віктор Миколайович

 3. Ковальський Анатолій Володимирович

 4. Козак Василь Андрійович

 5. Коціпак Віталій Олексійович

 6. Ліврінц Антон Антонович

 7. Мухомедьянова Наталія Богданівна

 8. Шевчук Григорій Васильович

 ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "СЛУГА НАРОДУ"

 1. Азізян Ірина Леонідівна

 2. Волосянський Олександр Павлович

 3. Глагола Ярослав Іванович

 4. Мелкумян Арсен Суренович

 5. Мильо Володимир Володимирович

 6. Чорній Ігор Ігорович

 7. Штефаньо Валентин Павлович

 ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "РІДНЕ ЗАКАРПАТТЯ"

 1. Бадида Марія Петрівна

 2. Глагола Віталій Ярославович

 3. Горват Мирослав Васильович

 4. Горват Ернест Іванович

 5. Личов Сергій Миколайович

 6. Смірнов Віталій Володимирович

 ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА – ЗА ЖИТТЯ"

 1. Бокоч Юліана Миколаївна

 2. Жганич Віктор Юрійович

 3. Матюк Ігор Андрійович

 4. Маєрчик Павло Степанович

 5. Погорєлов Андрій Вікторович

 6. Роман Мирослава Василівна

 ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ"

 1. Білонка Володимир Іванович

 2. Камінська Олена Анатоліївна

 3. Риба Андрій Юлійович

 4. Тарахонич Вікторія Юріївна

 5. Трускавецька Діана Ігорівна

 6. Чернобук Алла Леонідівна

 ПОЛІТИЧНА ПАРТІЯ "ПАРТІЯ ТВОГО МІСТА"

 1. Борисенко Олександр Олександрович

 2. Гомонай Василь Васильович

 3. Мандич Юрій Васильович

 4. Прозор Євгеній Ігорович

 5. Сідун Юрій Васильович

Андріїв Богдан Євстахійович

Комітет місцевого самоврядування населення мікрорайону "Доманинці"

1. консультації з громадськістю
2. громадські слухання
3. електронні петиції
4. місцеві ініціативи
5. громадський бюджет
6. загальні збори громадян за місцем проживання

 Андріїв Богдан Євстафійович

 Мелкумян Арсен Суренович

 Погорєлов Артем Вікторович

 Фартушок Ігор Іванович

 Курах Іван Ілліч

 Буланов Ростислав Михайлович

 Кіштулинець Родіон Володимирович

 Костюченко Володимир Вікторович

 Мандич Юрій Юрійович