«Критичне мислення потрібно постійно розвивати, оскільки воно не знаходиться у нас постійно в активному стані. Ми завжди тяжіємо до того, щоб йти найпростішими шляхами». А про те, як розвивати критичне мислення, як воно захищає нас від фейків дізнавалися учасники тренінгу з Людмилою Черненко: «Фактчекінг. Психологічний аспект», який організувала «Активна Громада».

Метою заходу було навчити людей критично ставитись до інформації, яку вони споживають. Розібратися навіщо існують інформаційні «вкиди», яку роль вони несуть та навчити оцінювати зміст інформації.

Ділимося з вами корисними тезами з тренінгу.

Для чого взагалі ми перевіряємо інформацію?

«Ми перевіряємо інформацію, щоб мати можливість трохи контролювати свій емоційний стан, тому що інформаційна війна стосується також і психологічних станів. Базова перевірка дозволяє часто уникнути небажаних імпульсивних рішень».

Під дією великої кількості інформаційних вкидів людина може зробити не ті дії, які відповідають її бажанням та намірам.

Перевірка інформації стосується не тільки новин, а взагалі здатності утримувати критичне мислення, коли ми працюємо з інформацією. «Критичне мислення потрібно постійно розвивати, оскільки воно не знаходиться у нас постійно в активному стані. Ми завжди тяжіємо до того, щоб йти найпростішими шляхами».

Основна базова робота фактчекінгу полягає в тому, щоб відрізняти факти від суджень або емоцій від фактів.

Чим факт відрізняється від судження?

Під фактом ми розглядаємо будь-яке критеріальне явище. Це означає, що декілька людей можуть підтвердити це явище. Фактом може бути будь-яке дійство, подія, те, що реально відбулося.

Приклад: «Тетяні подзвонила Олена». Ми можемо зайти в телефонну книгу та перевірити, що Олена дійсно дзвонила Тетяні.

Судження ж мають описову складову, яка містить трохи інший посил, який спрямований на оцінку, емоційне підґрунтя та на додаткові епітети.

Приклад: «Тетяна подзвонила Олені й таке наговорила їй!»

Факти зазвичай надають певні джерела, що мають під собою репутацію. Це можуть бути реальні люди, що обіймають посади, або вони представники певного підрозділу. Наприклад, учені, органи влади, установи, що збирають певні статистичні тощо.

Судження ж надають інші люди через призму власного погляду, надають їм якесь емоційне забарвлення. Це можуть бути журналісти, блогери, політики й інші.

Опис фактів дає нам конкретну інформацію, а судження дають конкретну емоцію.

У новинних пабліках новини подаються так, ніби вони подають нам факти, але навіть там треба вчитися шукати розділення. А озвучення намірів не є фактами, оскільки наміри не мають нічого спільного з реальністю.

Алгоритм перевірки

1. Першоджерело. Якщо ви бачите в новинному пості фрази «за словами очевидців» та «пишуть місцеві ЗМІ», то метою цього посту явно є створення емоційного фону. У пабліках має бути певне співвідношення позитивних та негативних новин, тому звертайте увагу на якість. Нашій емоційній складовій нема різниці до серйозності, має значення емоційний посил.

Відомства потрібно перевіряти. Якісно перевіреною вважається інформація, яка має підтвердження, як мінімум, у трьох незалежних один від одного джерелах інформації.

2. Правдивість фото. Часто беруться фонові фото, які не відповідають конкретним подіям та не несуть ніякої інформації. Для перевірки контенту є окремі інтернет-сервіси.

Jeffrey’s Exif Viewer - сервіс, на який можна завантажити фотографію чи дати посилання на неї. Він визначить відомості про фото: коли воно було зроблено, яким пристроєм, параметри зображення, для деяких й місце фільмування.

Foto Forensics - сайт, який може виявити додані (домальовані) області на зображенні чи вставлені в нього при редагуванні.

Google Search by Image - зворотний пошук зображень: сюди можна завантажити фото, щоб знайти його оригінальне джерело та подивитися, де воно ще публікувалося.

TinEye - ще один інструмент для зворотного пошуку.

JPEGSnoop - програма, яка інсталюється на комп'ютер (працює лише для Windows), також дозволяє дивитися метадані не лише зображень, але й форматів AVI, DNG, PDF, THM. Програму можна використовувати для багатьох цілей, дозволяє побачити, чи було зображення редаговано, виявити помилки в пошкодженому файлі тощо.

Важливо перевіряти й наші новини, оскільки ви це поширюєте на свої сторінки в соціальних мережах. Якщо випливе, що ви поширили дезінформацію, то довіра до вас одразу ж зникне.

3. Якість інформації (співвідношення фактів та суджень). Ми можемо порівнювати, яку інформацію нам дають новинні сторінки, скільки суджень та скільки фактів вони нам дають. Коли людина слухає новини з якогось одного каналу, то у неї з часом формується конкретна точка зору. Найчастіше такі люди показують неготовність гнучко сприйняти іншу інформацію. Нема різниці, які емоції у вас викликає інформація. Якщо емоція є, то це вже не про факти.

4. Результат посилу. Щоб отримати відповідь чи якісну інформацію ви отримали поставте собі прості питання: «Як вас налаштувала прочитана щойно новина, яка тепер ваша думка?», «Яке відношення до когось або чогось сформувала у вас ця новина?»

Перевіряйте захищеність своїх даних в інтернеті, ваш браузер завжди зчитує рівень безпеки сайту, на який ви зайшли. Якщо ж сайт не захищений, то ваші персональні дані можуть піти гуляти просторами Інтернету. Це відображається у адресному рядку.

Критичне мислення – основний інструмент аналізу медіатексту. Людині це дає навички вести конструктивну бесіду й захищати себе від емоційних «вкидів». Оцініть, хто створив цей меседж, якою була мета його створення, на яку аудиторію він розрахований, для кого він несе користь, а для кого шкоду.

Важливо визначити, що це повідомлення означає саме для вас. Одне з найбільших джерел, куди ми витрачаємо дарма свою енергію — моменти, у які ми включаємось емоційно, у речі, на які ми не впливаємо взагалі. Варто ще подумати над таким питанням: «Якщо ця інформація не була корисною для мене, то для кого ж вона буде корисною?»

Якщо новина, яку нам розповідає людина і вона викликає нехороші, неприємні та не об'єктивні емоції, то уточнювальними питаннями ми можемо перевірити інформацію та трохи зменшити емоційне напруження.

Ми мислимо шаблонами, люди озвучують свої думки також шаблонно. А коли ви ставите уточнювальні питання, то ви змушуєте людину думати. Однією з найпоширеніших реакцій на таке є роздратування. Але ставте правильну інтонацію.

Висновки

Кожного дня ми гортаємо новинну стрічку, щоб бути в курсі всього, але необхідно її фільтрувати. Певні пости можуть бути створені для маніпуляції нами, тому завжди перевіряйте подані факти на правдивість і навчайтесь вирізняти їх з-поміж інших вкидів!

Переглянути повний запис тренінгу можна за посиланням.

Людмила Черненко — психологиня, НЛП та бізнес-тренерка, інструкторка та консультантка з передбачення та корекції ПТСР у ветеранів, які повернулися з зони бойових дій.

Авторка матеріалу: Єлизавета Оглобля, комунікаційна менеджерка ВІ «Активна Громада»