ВІ "Активна Громада" 22 липня 2022 року провела тренінг на тему: “Як правильно брати інтерв'ю в людей, які мають травматичний досвід”.

З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну ВІ “Активна Громада” трохи змінила вектори у своїй діяльності та зробила акцент на психологічній допомозі та підтримці, а також - на документуванні історій громадян України, які були змушені залишити свої домівки та переїхати в більш безпечне середовище.

У зв'язку з тим, що є запит аудиторії на інформацію про те, як спілкуватися з людьми, які пережили травматичні події та були свідками чи учасниками бойових дій, 22 липня 2022 року ми провели тренінг на тему: “Як правильно брати інтерв'ю в людей, які мають травматичний досвід”.

Метою заходу було ознайомити людей з підготовкою до інтерв'ю, технікам проведення інтерв'ю, створення комфортного середовища для людини, яка вам довірилася, а також - говорили про те, як правильно побудувати своє інтерв'ю.

Тренінг провели Ірина Семенова та Людмила Черненко.

Вони поділились своїм досвідом та цінними порадами, які потім можна використовувати у своїй діяльності. 

Ірина Семенова є журналісткою з 14-річним досвідом, засновницею й власницею PR-агенції “Semenova Media” та партнеркою ВІ “Активна Громада”. Ірина розповіла про інтерв'ю і його види, як до нього підготуватися, як краще оформити та про що краще запитати.  

Людмила Черненко є НЛП-тренеркою, бізнес-тренеркою, психологинею, інструкторкою та консультанткою з передбачення та корекції ПТСР у ветеранів, які повернулися з зони бойових дій. Людмила розповіла про створення атмосфери діалогу, в якому хотілося б брати участь, про підготовку до інтерв'ю.  

В чому різниця між інтерв'ю та бесідою?

Під час інтерв'ю журналіст, який є інтерв'юером, лише ставить питання герою та фіксує відповіді. Він не оцінює, не дає герою порад, не висловлює власну думку та не ділиться досвідом.

Під час бесіди журналіст та герой можуть бути майже рівнозначними учасниками процесу, журналіст може висловлювати власну думку, погоджуватись чи ні, розповідати власні приклади чи жартувати. 

Перед тим, як плануєте спілкуватися з людиною — визначтесь, буде це бесіда чи інтерв'ю. Є такі випадки, коли доводиться переходити з одного жанру в інший.

Якщо тема є для вас маловідомою, то ви зобов'язані бути проінформовані поверхнево, поцікавитись людиною, навіть просто з поваги до неї. У процесі розмови це викликатиме довіру до вас та складеться враження, що ви дійсно професіонал у своїй справі. Навіть, якщо вам здається, що людина є експертом, то насправді будь-хто може розгубитися перед незнайомцями, а, тим паче перед камерою.  

Отже, підготовка питань ніколи не завадить та навіть полегшить інтерв'ю.

Які є різновиди класичного інтерв'ю?

- Інформаційне. Це інтерв'ю, де вам повідомляють нові факти. Інтерв'юер ставить конкретні питання з того, що зараз конкретно відбувається. Прикладами є Арестович та Фейгін, які повідомляють останні новини з фронту.

- Аналітичне. Це інтерв'ю з бекграундом, приводяться певні факти та аргументи. Для аналітичного інтерв'ю спілкування з однією людиною буде замало, потрібно заглибитись в історію теми та запитати думки інших людей. 

Прикладом є розповідь історика, чому Катерина ll не є засновницею Одеси, а є окупанткою міста Хаджибей.

- Художньо-публіцистичне. Це інтерв’ю-портрет - інтерв'ю, в якому людина розкривається як особистість. Прикладом є інтерв'ю з відомими людьми. 

Необхідно побачити людину та конкретну людську історію. Обов'язково треба проговорити про те, про що людина готова розповісти, а що їй дається травматично. Не потрібно лізти та ритися в людині, це може їй лише нашкодити. Можна попередити, що в героя є можливість не відповідати на певні питання та без пояснень припинити інтерв'ю в будь-який момент. 

До інтерв'ю з силовиками, злочинцями, зірками, дітьми та людьми в горі необхідно готуватись ретельно. Багато хто має упереджене ставлення до журналістів, тому варто розповісти про те, як робота журналіста вже допомагала та як допоможе інформаційному фронту.  

Якщо ви або ваші знайомі якось належать до силових структур, то повідомте про це, адже вас будуть сприймати, як свого. З героєм необхідно знайти щось спільне. 

Працюючи з ВПО та людьми, які пережили окупацію, потрібно надати можливість відмовитись від інтерв'ю, оскільки людина може бути психологічно не готовою висунути свою історію в маси. Є різні кути подачі, написати історію можна й з основних відомостей.  

Також необхідно надати можливість вимовитись по повній, не дорікати за певні дії, не перебивати та не тиснути. 

Потрібно пам'ятати про таємниці особистого життя, використовувати надану інформацію лише зі згоди людини. 

Одним з найбільших дефіцитів сучасного світу є можливість бути почутим. Люди дійсно готові платити гроші, аби прийти в кабінет до психолога та отримати час, щоб бути почутим. Інтерв'ю можна розглядати на рівні з різними психотерапевтичними практиками та кожне вдало проведене інтерв'ю має свій певний зцілювальний ефект. 

У інтерв'юера є непроста складена роль, оскільки він має прихилити до себе людину, створити комфортну атмосферу діалогу та атмосферу, в яку стороннім слухачам буде комфортно залучитися. 

Якими є моменти, що сприяють встановленню балансу між журналістом та героєм?

Важливо приділити увагу саме знайомству з героєм попередньо до інтерв'ю. Якщо це відбувається несподівано та на телебаченні, то герой спостерігає за дружньою атмосферою колективу в новому для себе середовищі, тому відчуває себе не у своїй тарілці, що сприяє подальшому холодному інтерв'ю. Все, що сказано наперед щодо проведення інтерв'ю дозволяє людині залишитись спокійною, оскільки їй важливо відчувати, що в ній зацікавлені. При знайомстві звертаємо увагу на темперамент, з'ясовуємо як краще ставити питання. Треба бути готовим до боязні камер.   

У деяких людей є звичка повторюватись, тому варто перед інтерв'ю обговорити це та домовитись, чи може журналіст призупиняти героя, оскільки є обмежена кількість часу. Чим більше моментів ви обговорите до інтерв'ю, то тим легше вам буде спілкуватись.

Людям було б легше, якби питання вони могли б побачити до інтерв'ю та підготуватися до них, оскільки часто важко зорієнтуватися в незнайомому середовищі.

Однією з важливих для журналіста рис є витримка, оскільки потрібно конструктивно продовжувати розмову, навіть якщо є моменти, які не влаштовують. Важливо зупинитися, аби герой не почав плакати про болюче. 

Під час інтерв'ю з людиною, яка має травматичний досвід не варто заглиблюватись. Вона сама розкаже про щось в тому обсязі, в якому зможе. Перед початком ще можна проговорити: “Я не впевнений в тому, що всі мої питання будуть доречними, тому можливо буде простіше, якщо Ви не будете глибоко занурюватись у свої почуття”. Тобто, узгодити те, наскільки ми можемо бути відвертими. Важливо показати, що ви приділяєте увагу, але не переграти з цим, не потрібно протягом довгого часу показувати своє надмірне співчуття. Можна запитати: “Вам точно зі мною комфортно?”. У людини виникне відчуття безпечності. 

Як створити належну для інтерв'ю атмосферу?

В моменти, коли ви допомагаєте людині говорити про непрості речі, то вона вчиться себе поважати та більше вірити в те, що вона витримає.

Реакція інтерв'юера є важливою, щоб у героя не було відчуття, що перед ним сидить робот. Але також потрібне вміння керувати процесом, щоб інтерв'ю не перетворилось на сеанс у психотерапевта. Найчастіше людям необхідна наша проста щира увага. “Я про це не дуже багато чув, але це здається таким цікавим, розкажіть!”.

Між питаннями потрібно зробити паузи, щоб людина підготувалась до наступного питання. Так відчувається присутність, можна навіть подякувати, але також не переграти. 

Є неспішні люди й іноді виникають паузи під час розповіді героя, в таких моментах журналісту здається, що потрібно рятувати ситуацію, вставляючи якісь коментарі. Але ні, так герой збивається з думок, потрібна витримка. 

Краще поставити менше питань, але дати людині час. Не потрібно гнатися за кількістю слів, бо так менша кількість аудиторії захоче переглянути це інтерв'ю.

Є важливою реакція на помилки, не треба загострювати на цьому увагу та не проявляти високий рівень тривожності, так герою буде легше заспокоїтись. 

Розшифровка тренінгу: Єлизавета Оглобля, комунікаційна менеджерка ВІ "Активна Громада"