У період з 09.05 по 15.05.2023 року проводились глибинні інтерв’ю з лідерами суспільної думки й представниками громадського сектору Ніжинської громади в межах проєкту «Моделі участі в українській реконструкції», який реалізується «Мережею захисту національних інтересів ANTS» за участі Інституту «Республіка», ВІ «Активна Громада» та «Смарт Медіа» під егідою «Національного Демократичного Інституту» (NDI).

Фокус проєкту зосереджено на роботі з громадським сектором та представниками різних соціальних (вразливих) груп для моніторингу поточної ситуації та пошуку шляхів для формування стратегій соціально орієнтованого розвитку громад включно зі збором інформації про економічну ситуацію, супутні збитки спричинені військовими діями та розробку планів відновлення.

В дослідженні взяли участь 24 респонденти віком від 18 років.

Далі наведені діаграми щодо базових показників дослідження:

Під час дослідження 75% респондентів зазначили, що врахування інтересів вразливих груп та залучення вразливих категорій громадян є важливим напрямком роботи станом на зараз, тоді як 25% респондентів вважають, що цей аспект стане більш актуальним після завершення військових дій.

Далі опис форматів відповідей відкритого типу, де важливо звернути увагу на наступні складові:

1. Щодо ролі громадського сектору у післявоєнній відбудові прослідковуються наступні асоціативні блоки/потреби:

• Спільна участь громади та органів самоврядування у прийнятті рішень.

• Залучення громадського сектору до контролю за виконанням рішень.

• Контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування в частині використання коштів.

• Психологічна підтримка мешканців громад.

• Підтримка вразливих категорій громадян.

• Прискорення євроінтеграційних процесів.

2. Щодо проблеми, які найбільше турбують громадський сектор громади прослідковуються наступні асоціативні блоки/потреби:

• Критичний стан інфраструктури.

• Високий рівень безробіття.

• Низький рівень заробітних плат.

• Недостатня кількість зон відпочинку для дітей.

• Велика кількість безпритульних тварин.

• Ріст цін на продукти харчування.

• Вартість комунальних тарифів.

3. Щодо ставлення органів місцевого самоврядування до різного роду громадських ініціатив, які активно захищають власні права прослідковуються наступні асоціативні блоки / потреби:

• Переважно підтримують.

• Громадські ініціативи відбуваються лише за активної участі самих жителів.

4. Щодо практичних рекомендацій органам місцевого самоврядування щодо підвищення рівня залученості громадян в процеси прийняття рішень (в тому числі інституційно представлених громадських ініціатив) прослідковуються наступні асоціативні блоки / потреби:

• Активніше контактувати з мешканцями громади.

• Не перешкоджати ідеям та ініціативам.

• Проводити опитування під час прийняття важливих рішень для громади.

• Громадський контроль за діяльністю ОМС.

5. Щодо чинників, які впливають на готовність до об'єднання зусиль з іншими організаціями громадського сектору прослідковуються наступні асоціативні блоки/потреби:

• Фінансова спроможність потенційних партнерів.

• Довіра.

• Комфортна комунікація і готовність до співпраці.

• Прозорість.

6. Щодо розуміння поняття «вразлива група населення» прослідковуються наступні асоціативні блоки/потреби:

• Люди, які потребують фінансової або соціальної допомоги.

• Матеріально або психологічно не захищені громадяни.

• Група людей з обмеженими можливостями.

• Люди пенсійного віку.

• Постраждалі в наслідок обстрілів.

7. Щодо бачення найбільш виражених вразливих груп населення у громаді прослідковуються наступні асоціативні блоки / потреби:

• Люди старшого віку.

• Особи з інвалідністю.

• ВПО.

• Представники ромської меншини.

• Багатодітні сім'ї.

8. Щодо розуміння того, із якими проблемами стикаються вразливі групи населення громаді прослідковуються наступні асоціативні блоки/потреби:

• Фінансова підтримка.

• Відсутність соціального житла для ВПО.

• Працевлаштування.

• Бар’єрність.

9. Щодо того, як громадський сектор може сприяти підвищенню рівня свідомості громадян про права та захист вразливих груп населення прослідковуються наступні асоціативні блоки/потреби:

• Шляхом об'єднання, комунікації і обговорення проблем.

• Створення ради волонтерів та громадських організацій.

• Шляхом підвищення самосвідомості.

• Роз'яснювальна робота.

• Юридична підтримка.

Висновки:

1. Під час проведення дослідження було виявлено, що до переліку пріоритетної проблематики для громадського сектору громади відносяться інфраструктурні та економічні проблеми, серед яких: «поточний стан інфраструктури», «відсутність достатньої кількості паркових зон відпочинку», «велика кількість безпритульних тварин», «безробіття», «інфляція», «низький рівень заробітних плат». З урахуванням того, що на території Чернігівської області велися активні бойові дії сукупність економічних проблем виглядає цілком обґрунтованою, а можливості місцевого самоврядування щодо їх розв’язання в стислі часові проміжки – обмежені. Інфраструктурні проблеми носять хронічний характер й мінімально пов’язані з військовими діями. Тоді як проблеми пов’язані з великою кількість безпритульних тварин не відносяться до переліку «дуже складних завдань», що свідчить про недопрацювання місцевої влади у цьому аспекті.

2. З точки зору потенціалу залучення громадського сектору до процесу прийняття рішень в громаді, в цілому був висловлений високий рівень готовності та визначені наступні потреби: «спільна участь громади та органів самоврядування у прийнятті рішень», «залучення громадського сектору до контролю за виконанням рішень», «контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування в частині використання коштів» та «опитування громадської думки на етапі підготовки важливих рішень» Ці показники засвідчують низький рівень консультацій між керівництвом громади та суспільством й демонструють потребу у посиленні контрольних функцій з боку мешканців громади – це означає, що серед мешканців спостерігаються серйозні дискусії в частині використання ресурсів владою. Ці аспекти стосуються як доцільності тих чи інших статей витрат так середньостатистичних витрат під окремі проєкти. До того запит на здійснення соціологічних опитувань перед прийняттям важливих рішень в чергове підкреслює низький рівень залученості громадян.

3. Респонденти виокремили чотири напрямки післявоєнної активності, які будуть пріоритетними для громадського сектору: «підтримка вразливих категорій громадян», «прискорення євроінтеграційних процесів», «психологічна підтримка населення» та «надання юридичної підтримки мешканцям у кризових ситуаціях». Серед додаткових ризиків, спричинених війною можна виокремити потребу у наданні психологічної допомоги абсолютній більшості населення. Важливо, що у респондентів є чітке розуміння того, що кількість людей, які відноситимуться до вразливих груп буде суттєво збільшуватись, що логічне детермінує потребу в наданні необхідної допомоги з точки зору соціальної підтримки та юридичних консультацій в окремих випадках.

4. Серед найбільш виражених груп населення, які першочергово потребують допомоги виокремлено наступні: «люди старшого віку», «люди з інвалідністю», «ВПО», «представники ромської меншини», «багатодітні сім'ї». Найбільша кількість відповідей демонструє рівень проблем, пов’язаних з адаптацією та підтримкою ВПО у громаді. При тому, що довоєнна кількість населення громади становила 60 677, а кількість офіційно зареєстрованих ВПО – 2 133 особи або 3,5%. Натомість кількість людей з інвалідністю станом на зараз складає 7333 особи – це 12%. До складу багатодітних сімей відносяться 355 осіб, а ромська національна меншина становить 420 осіб. Цікаво, що військовослужбовці та члени їх сімей, на відміну від ВПО, не потрапили у фокус уваги респондентів в якості вразливої групи.