Мета: дослідити наскільки активною у громадському житті Польщі є українська молодь.

Предмет дослідження: визначити найактивніші напрямки залучення української молоді у громадському житті Польщі.

Актуальність дослідження: українська молодь була значною частиною біженців і після початку війни вона оселилася в різних частинах світу, але найбільше української молоді (і не тільки молоді) прихистив наш добрий сусід та щирий друг – Польща. Нам важливо дізнатися, як добре влаштувались наші громадяни в чужій державі й чи такі ж активні в громадському житті.

Українська молодь після початку війни шукала прихистку та захисту, і перші мільйони біженців звернулася саме до польських представництв. Так, приблизно кожен третій українець, який отримав номер PESEL, віком від трьох до 18 років. Pesel - це важливий документ. За новими законами - кожен українець, що в’їхав до Польщі після початку війни, повинен мати цей ідентифікаційний код, щоб мати змогу тут працювати. В оформлені усієї документації в Польщі потрібен PESEL. Українська молодь обирає для життя та навчання великі міста, бо там більший ринок праці й добре розвинене соціальне життя.

Цифри вказують на те, що українська молодь, яка тікала від війни, має намір оселитися в Польщі і своєю чергою великий наплив людей в міста змінює їх. В першу чергу, це впливає на зміну ринку праці та збільшення витрат на державні послуги.

Польща - величезний друг України, наш сусід, один з найбільших постачальників військової допомоги та прихистку біженців. Саме для українців було створено безліч різних програм щодо навчання та розвитку своїх професійних навичок у Польщі. Такі ж ініціативи створюють різні компанії, що хочуть допомогти молодим українцям пізніше долучитися до відновлення України. До прикладу, New Space Foundation та креативна студія Science Now спільно з Посольством США у Варшаві запускають нову ініціативу SPLOT UA Residency. Її мета - створити прототипи соціальних інновацій та бізнес-моделей з перспективою їхньої реалізації у майбутньому в Україні. До участі в проєкті запрошують молодь з України віком від 18 до 25 років. Протягом 6 місяців учасники матимуть можливість розвивати свої навички та працювати з досвідченими менторами та міжнародними експертами в різних галузях. У Польщі стартував ще один проєкт підтримки української молоді. Молоді люди з України можуть безкоштовно навчатися у вишах та проживати в Польщі за умови одночасного поєднання навчання та роботи. У програмі можуть взяти участь українці віком від 18 до 25 років, які хочуть навчатися у польських ВНЗ чи поліцейських школах. Таким чином влада Польщі надає нові робочі місця та забезпечує молоді спокійне життя за межами України під час збройної агресії росії. До того ж згідно з нещодавніми дослідженнями польських вчених, з початку війни біженці з України сплатили в Польщі 10 мільярдів злотих податків, а на допомогу біженцям держава витратила 3.5 мільярда злотих. Експерт центру досліджень міграцій біженців у Польщі Мацей Дущик вважає, що значну частину допомоги українцям виділили приватні польські фонди. Так само серйозно долучилися міжнародні організації, такі як ЮНІСЕФ. Тому навіть попри те, що Польща додатково багато витрачає на систему освіти та охорону здоров'я, баланс вирівнюється.

Також українці в Польщі активно проводили мітинги на підтримку України, щодо надання зброї, закриття неба, збільшення кількості допомоги у боротьбі з агресором. Польща стала однією з головних арен єдності українців за кордоном. Українська молодь активно поширює меседжі про підтримку України іншими європейськими державами і робить для цього усе можливе. Креатив, талант та величезна наполегливість наших громадян робить дива. За допомогою благодійних концертів, вечірок, ярмарків, що організовують наші люди, поляки дізнаються більше про нас і про нашу культуру, ставляться з розумінням до горя українців.

Окрім того, у Польщі розвинена мережа комунікації українців, оскільки існують різноманітні портали, Телеграм-канали тощо. Українці збиралися на мітинги, благодійні вечори у різних містах Польщі. Але існують і ті люди, які проти так званої «українізації» Польщі. 24 вересня у Варшаві пройшов нечисленний мітинг (максимум 200 осіб) із закликами: «Це Польща, а не Україна», «Медаль Бандери - Президенту», «Досить грабувати нас під приводом допомоги» та з використанням інших подібних наративів. 

Очевидці розповідали, що представників поліції було стільки ж, як і протестувальників. І тоді, на противагу, вийшли інші люди з плакатами: «Польща для всіх» та «Геть ксенофобії». Але таких мітингів за весь час воєнної еміграції українців в Польщу було досить мало і вони не мають підтримки. З власного досвіду проживання в Польщі можу сказати, що українська молодь вільно почуває себе тут, адже поляки намагаються створити якомога комфортніші умови для перебування українських біженців, як от переклад на українську мову усіх польських застосунків, інструкцій у публічних місцях. Також у великих містах є багато інформаційних підказок для українців, що також демонструє підтримку від поляків.

Висновок

Я вважаю, що наша свідома молодь гідно себе проявляє за кордоном, адже навіть далеко від дому українці всіляко намагаються допомагати своїй країні. Несуть в європейські маси правдиву інформацію про нашу культуру, традиції, інновації.

Українська молодь за кордоном бере активну участь в громадському житті країн, які вони обрали для тимчасового проживання. Одним з найкращих прикладів цього стала Польща, де поселилось понад мільйон українців. Більшу частину емігрантів складають неповнолітні та жінки з дітьми. Молоді легше адаптуватися до нових умов життя. До того ж Польща - це наш найближчий союзник. Попри усі історичні події, які пов’язують наші народи, зараз, українці й поляки об’єднуються. Шляхом співпраці української та польської молоді створюються круті стартапи. Крім того, Польща активно залучає українських спеціалістів до співпраці, адже IT-індустрія в Україні потужно розвивається. І українці залюбки діляться своїм досвідом у цій сфері. Взагалі наша молодь активно стежить за змінами в польському законодавстві, особливо, якщо це стосується українців.

Авторка: Аліна Янюк, студентка кафедри національної безпеки та політології Національного університету "Острозька академія"

*дослідження було підготовлено в рамках проходження практики у ВІ "Активна Громада"