У зв'язку з повномасштабним вторгненням росії мільйони українців змушені покинути свою домівку і рідну країну в пошуках безпечного місця для себе і своїх дітей. Шукачі притулку наразі є своєрідним "обличчям" України, які репрезентують нашу державу на міжнародному рівні: знайомлять з культурою, традиціями України, підтримують інформаційно, проводячи різні заходи, займаються волонтерством та допомагають ЗСУ.

Тому активна участь українців, яких за даними ООН в Європейському Союзі наразі налічується близько 5 мільйонів осіб, має величезний потенціал для досягнення Перемоги України, відновлення країни та побудови українського майбутнього в ЄС. Залучення цього потенціалу вимагає не лише мобілізації ресурсів, але й ретельного розроблення стратегій та ефективної співпраці між державою та українськими громадами.

Дослідницький проєкт "Українська діаспора та тимчасово переміщені особи за кордоном після повномасштабного вторгнення" спрямований на залучення української діаспори та осіб зі статусом тимчасового захисту (Temporary Protected Status, ТПС) до демократичного розвитку та відновлення України після повномасштабного вторгнення. Метою є поліпшення розуміння розміру, складу та динаміки ініціатив діаспори та ТПС, зокрема в країнах Європейського Союзу.

Довідково:

Мета дослідження: оцінка стану українців, що проживають у визначених проєктом країнах внаслідок російсько-української війни, а також взаємодії з росіянами, які перебувають у визначених проєктом країнах. 

Країни дослідження: Сполучені Штати Америки, Канада, Аргентинська Республіка, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, Королівство Бельгія, Швейцарська Конфедерація, Держава Ізраїль, Королівство Таїланд та Японська держава

Формати дослідження: фокус-групи та індивідуальні опитування

Термін збору даних: 29.05.2023 по 15.08.2023

Учасники: 81 українець різного віку, статі та різних за часом "хвиль еміграції".

В ході дослідження були розкриті питання адаптації українців в країні перебування, джерела інформації про Україну та про країну перебування, взаємодопомога і самоорганізація українців в країні перебування, взаємодія з українською амбасадою в країні перебування, відновлення України, репатріації українців та інші. 

Так, щодо адаптації українців в країні перебування, згідно із результатами дослідження, спостерігається певна соціальна дистанція: як між українцями різних міграційних хвиль, так і основним населенням країни (Канада, США, Швейцарська Конфедерація, Держава Ізраїль, Аргентинська Республіка, Японська держава).

Це може бути обумовлено наступними факторами:

- по-перше, результатами невдалої інтеграції у країну проживання;

- по-друге, окремі мігранти з України можуть не ставити перед собою такого завдання, як адаптація/інтеграція в життя країни, що приймає.

Так, з-поміж стратегій адаптації українців можна виділити:

- асиміляція. У цьому випадку спостерігається бажання повного розчинення у населенні країни, яка приймає. Наслідками цього може бути відмова від всього, що будь-яким чином відрізняє українців від населення приймаючої країни. Це спостерігається у тих, хто мешкає в США, Державі Ізраїль; 

- культурна адаптація до нового оточення. У цьому випадку українці не відмовляються від будь-яких проявів культурної належності до України. Мова йде лише про певні зміни у ціннісних орієнтаціях та нормах, які не вимагають зміни ідентичності. Ці тенденції характерні для Королівства Бельгія; Сполучене Королівство Великої Британії й Північної Ірландії; Швейцарська Конфедерація; Канада;

- структурна адаптація до нового середовища. Включеність в життя приймаючої країни за об’єктивними соціально-економічними показниками. Культурні показники, у цьому випадку, відходять на другий план.

Також учасників дослідження запитували про джерела інформації про Україну та про країну перебування.

Результати опитування показали, що українці в усіх приймаючих країнах слідкують за подіями в Україні. 

Домінантними основними джерелами інформації є: 

- рідні й друзі в Україні; 

- YouTube-сторінки українських телевізійних каналів; 

- українські онлайн медіа;

- офіційні сторінки органів української влади та блогерів.

Окрім зацікавленості в новинах рідної країни, українці також намагаються слідкувати й за подіями в країні перебування. 

Основними джерелами є:

- офіційні загальнонаціональні телевізійні канали (BBC, А24, CNN, Fox News, Bloomberg, NHK); 

- локальні канали (Edinburgh Live, Scots Magazine, LA Times, New York Times, Bangkok Post, Tiger);

- місцеві медіа, соціальні мережі;

- місцеві жителі, які входять у коло спілкування українських мігрантів.

Разом з тим, викликає занепокоєння щодо певної категорії джерел інформації, з яких українці черпають новини. Наприклад, часті згадки про довіру до Telegram, згадка про застосунок Viber, а також - явні російські пропутінські пропагандистські інформаційні ресурси в якості джерел отримання інформації, які назвали низка учасників дослідження. 

Важливий компонент, який також було розкрито в рамках дослідження, це - взаємодопомога і самоорганізація українців в країні перебування.

Так, незалежно від країни перебування, взаємодопомога та самоорганізація українців акумулюються більш-менш у п’ятьох сферах:

- ринок праці та трудові відносини (сприяння забезпеченню зайнятості та отримання доходу); 

- адміністративно-правова (роз’яснення законів та правових норм приймаючої країни, представлення інтересів, консультування, супровід); 

- соціальний захист (допомога щодо початкової та середньої освіти, медичного страхування, банківського обслуговування, грошова допомога тощо); 

- культурна (використання рідної мови у публічному просторі, публічна демонстрація культурної ідентичності, збереження патернів поведінки, пов’язаних з українськими традиціями, особливості кухні тощо); 

- адвокація потреб України в час російсько-української війни (мітинги, культурні події, фандрейзинг тощо).

Щодо питання взаємодії з українською амбасадою в країні перебування, більшість опитаних наголошують на відкритості, доступності українських представництв для мігрантів.

Так, незалежно від країни перебування, українські мігранти обізнані про наявність, діяльність української амбасади, користуються її послугами. В цілому схвально оцінюють діяльність дипломатичних установ. Позитивно оцінюють роботу персоналу. 

Разом з тим, наявні й критичні зауваження, зокрема, щодо:

- черг та у зв’язку з цим ускладненості деяких процедур, пов’язаних зі збільшенням кількості мігрантів та функціональним навантаженням на наявний персонал українських амбасад (Лондон, Единбург, Посольство України в США, Консульство України в Бельгії, Посольство України у Швейцарії);

- тимчасовий повірений у справах України в Таїланді замість Посла - це негативно позначається на рівень політичного впливу України (на відміну від росії), потребує додаткової фахової валідизації;

- українці за кордоном хотіли б більшої співпраці з посольствами у культурній та інформаційній сфері.

Важливий компонент дослідження - проросійський вплив та його прояви в країні перебування.

Так, проросійський вплив в приймаючих країнах проявляється у: 

- напруженнях та конфліктах на культурно-побутовому ґрунті (Канада); 

- агресивна/провокативна поведінка представників російських мігрантів (Канада, Королівство Бельгія); 

- інформаційна політика країни-агресора у приймаючій країні (усі досліджувані країни); 

- розповсюдження проросійських наративів через академічне та освітнє середовища (Сполучене Королівство, Аргентинська Республіка, США).

Українці борються з таким впливом на рівні переосмислення цінностей, культурних настанов, власної ідентичності.

Окрім того, фіксується в бажанні українців протистояти проросійському впливу через:

- згуртованість;

- організацію публічних заходів та залучення до них представників місцевого населення, опозиційних росіян;

- відкритій демонстрації власної самоідентифікації, належності до України.

Також в ході дослідження було опрацьовано питання відновлення України та репатріації українців. 

Незалежно від країни перебування переважна більшість представників консультаційних фокус-груп (61 особа з 81) не чули про урядовий План заходів з відновлення України від наслідків війни. А ті, хто обізнані, висловили критичні зауваження щодо його нереалістичності.

Проте українські мігранти готові долучитися до публічного обговорення цього Плану за участю українців, які перебувають за кордоном та готові долучатися до відновлення України дистанційно або опосередковано.

Разом з тим, прослідковується тенденція небажання повертатися в Україну найближчим часом через низку умов:

- Україна має виграти війну і повернути окуповані території; 

- в Україні має минути небезпека для життя, викликана російською воєнною агресією; 

- українці в Україні мають відчувати власну фінансову стабільність; 

- в Україні мають бути перспективи для кар’єри й саморозвитку українців; 

- має йти боротьба з корупцією в державі; 

- має бути рівність усіх перед законом; 

- мають бути вирішені післявоєнні проблеми, пов'язані з обігом зброї та посттравматичним стресовим розладом тощо;

- мають бути втілені реформи у сфері освіти, економіки, соціальній сфері, продовження реформи децентралізації, реформи правоохоронного сектору, судової гілки влади та прокуратури, податкової реформи, транспортної реформи, розвиток громадського моніторингу державних закупівель, захист і відновлення екології та ін.

За результатами дослідження були опрацьовані та підготовлені рекомендації Верховній Раді України, Кабінету міністрів України, Міністерству закордонних справ України та Консульствам у різних країнах. 

Детальніша інформація - в дослідженні. 

Довідка. Ця публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Мережа захисту національних інтересів АНТС була відповідальна за зміст публікації, але він не обов’язково відображає погляди USAID або Уряду США.

Примітка. Місія "Активної Громади": досягнути добробуту через демократичний розвиток громад України. Мета на 2025 рік: активізувати та залучити щонайменше 1% громадян до участі у прийнятті рішень та просуванні реформ в Україні на системній основі для добробуту в громадах України. Ініціатива створена в межах діяльності Інституту "Республіка". Ми працюємо задля підвищення свідомої активності громадян.