«Активна Громада Чернівців» поспілкувалася із головою правління громадської організації «Буковинська медична громада» Оленою Бесединською про розвиток ініціативи, цілі, цінності, роботу до та після 24 лютого 2022 року: «Як і Збройні Сили України та державні інституції, громади та органи місцевого самоврядування, організації громадянського суспільства показали свою стійкість з початку повномасштабної війни. Адаптовувалися до різних видів шоків, впроваджували унікальні програми та політики, десь робили помилки, у чомусь стикалися з проблемами. Весь цей досвід цінний для подальшого розвитку стійкості на локальному рівні».

Розкажіть про ініціативну групу: назва (чому саме така назва, можливо, є якийсь сенс, вкладений в цю назву), коли була створена і хто був ініціатором тощо?

Наша громадська організація «Буковинська медична громада» була зареєстрована в січні 2017 р., хоча ідея створення організації, яка б об’єднала медичних працівників та людей дотичних до медицини, народилася ще в жовтні 2016 р. Першочергово медики об’єдналися для спільних благодійних справ (допомога людям похилого віку, які мешкають в геріатричному диспансері, та онкохворим діткам). Швидко прийшло розуміння, щоб зробити роботу ефективнішою, потрібно пройти офіційну реєстрацію та набути статус юридичної особи. Організація розвивалась дуже стрімко, з’явилося молодіжне крило, жіночий медичний клуб, польська філія, до нашої команди доєдналися представники та представниці інших галузей та фахів, з’явилися нові напрямки роботи. Відтак наразі назва організації «Буковинська медична громада» повною мірою не може відобразити весь спектр діяльності нашої команди і часом це викликає питання в іноземних партнерів. 

Що саме стало поштовхом до створення ІГ, волонтерства? 

2015-2016 рр. були роками нової хвилі розвитку організацій громадянського суспільства. Бажання сприяти становленню у Буковинському регіоні сучасної системи охорони здоров’я, комфортної для медичних працівників та ефективної для пацієнтів, шляхом залучення медичної спільноти краю до розбудови демократичного суспільства, спонукало нас до створення ГО «Буковинська медична громада».

Які труднощі виникали на початку діяльності, як з ними справлялися? 

Особливих труднощів в пам’яті не залишилось. Наша команда швидко розбудувала мережу вертикальних та горизонтальних зв’язків, завжди отримувала консультативну допомогу та підтримку від більш досвідчених колег, а згодом допомагати новоствореним громадським об’єднанням почали ми. 

Яких результатів вже вдалося досягти і що є наразі в короткострокових планах?

До повномасштабного вторгнення росії основними напрямками нашої роботи були: громадське здоров’я, робота з молоддю, екологічна безпека, підтримка соціально незахищених верств населення, робота з ВПО та членами родин учасників російсько-української війни.

З 1 грудня 2018 р. по 30 квітня 2019 р. ГО “Буковинська медична громада” реалізувала інформаційно-освітній проєкт “Академія сортування сміття” за підтримки Всеукраїнської ініціативи “Активна Громада” від Інституту “Республіка” та Національного Демократичного Інституту (NDI).

У 2020 -2022 р. під час пандемії COVID-19 командою ГО “Буковинська медична громада” було створено онлайн центр громадського здоров’я (на сторінці організації у соціальній мережі Facebook - https://www.facebook.com/bukmedgromada/ ).

Як трансформувалися цінності, цілі, пріоритети ІГ протягом повномасштабного вторгнення? 

З 24 лютого 2022 р. члени команди ГО “Буковинська медична громада” почали займатися забезпеченням гуманітарної підтримки для ВПО, місцевих мешканців - уразливих категорій та військовослужбовців. Так нашій команді вдалося залучити: 20 тонн свіжих овочів, засоби медичного призначення, одяг. На потреби ЗСУ було передано 15 одиниць побутової техніки, електричні генератори, засоби медичного призначення та продукти харчування.

З 19 квітня по 19 серпня 2022 р. наша команда реалізовувала проєкт “Почни життя спочатку: зміцнення психологічної, соціальної та культурної стійкості внутрішньо переміщених осіб для життя у Чернівецькій області” в рамках проєкту “Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства”, що впроваджувався ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Проєкт був націлений на соціо-культурну адаптацію (24 тренінги та 8 study-турів), психологічну реабілітацію (40 годин психологічних консультацій) та гуманітарну підтримку ВПО у Чернівецькій області. 

В липні 2022 р. нашою командою було створено Соціально-гуманітарний центр “Садгора”, який опікується ВПО, соціально незахищеними верствами населення та членами родин учасників та учасниць російсько-української війни. Центр діє на території Садгірського району м. Чернівці та прилеглих Магальській, Горішньошерівецькій, Заставнівській, Веренчанській, Юрковецькій та Вікнянській територіальних громадах. Центр функціонує в таких основних напрямках: гуманітарна та правова підтримка, соціо-культурна адаптація ВПО, навчання та консультації з питань фандрейзингу та проєктного менеджменту.

Для вивчення потреб та швидкого реагування на запити ВПО та соціально незахищених верств населення наша команда співпрацює з Чернівецьким комунальним центром “Турбота”, ЧУВП Українського товариства глухих, Чернівецьким геріатричним пансіонатом, ГО “УНІА”, Магальським дитячим будинком-інтернатом, ГО “Чернівецьке товариство людей з інвалідністю “МРІЯ”, Благодійною організацією - Благодійний фонд “МИ ЄДИНА УКРАЇНА”, ОКУ “Чернівецький обласний центр соціально-психологічної допомоги”, органами місцевого самоврядування Магальської, Горішньошерівецької, Заставнівської, Веренчанської, Юрковецької та Вікнянської територіальних громад (сільські голови та старости). 06.09.2022 р. ГО “Буковинська медична громада” набула SmartAID статус, що спрощує можливість донорів гуманітарної допомоги напряму контактувати з нами як з перевіреними надавачами гуманітарної допомоги.

Наразі ГО “Буковинська медична громада” впроваджується проєкт “Базова підтримка ГО "Буковинська медична громада"” за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) через «Ініціативний центр сприяння активності та розвитку громадського почину – ІСАР «Єднання», направлений на забезпечення інституційної сталості організацій, які займаються соціально-гуманітарною підтримкою ВПО, забезпечення належних умов складування, зберігання та розповсюдження предметів гуманітарної допомоги.

Що наразі є пріоритетом у діяльності ІГ? 

Покращення умов життєдіяльності та зміцнення психологічного здоров’я соціально вразливих категорій населення – внутрішньо переміщених осіб, осіб з інвалідністю, ветеранів російсько-української війни, осіб похилого віку, дітей - сиріт та дітей з інвалідністю, що потребують постійної соціальної допомоги у місті Чернівці шляхом акумуляції ресурсів громадського сектору та органів державної влади, адвокації інституційних та політичних змін, задоволення гуманітарних потреб, а також соціально-культурній інтеграції 

Яким чином мережування, об’єднання стимулює розвиток громади? 

Одним із підходів до розвитку такої спроможності можуть бути одночасний індивідуальний розвиток талановитих та дієвих представників місцевої спільноти; підтримка процесів формування великої кількості малих груп, які культивують суб’єктність та нові сенси для цілей відбудови; сприяння організаційному розвитку команд, які працюють заради втілення народжених сенсів в таких малих групах; заохочення до розвитку об’єднаних спільними візіями та цінностями спільнот, готових долучитися до втілення цілей та завдань відбудови. Це складний та довгий процес, який має відбуватися в кожній із громад, в яких реалізуються процеси відбудови. Одночасно такі процеси можуть забезпечити достатній рівень суб’єктності представників конкретної територіальної громади, щоб запустити активні процеси мережування між іншими громадами, а також сприяти зміцненню зв’язків із процесами відбудови на регіональному та національному рівнях.

На вашу думку, як зберегти тенденцію збільшення кількості ініціативних груп в період відбудови?

Як і Збройні Сили України та державні інституції, громади та органи місцевого самоврядування, організації громадянського суспільства показали свою стійкість з початку повномасштабної війни. Адаптовувалися до різних видів шоків, впроваджували унікальні програми та політики, десь робили помилки, у чомусь стикалися з проблемами. Весь цей досвід цінний для подальшого розвитку стійкості на локальному рівні.

Факторами, що визначають успішну взаємодію, є вмотивованість, чітко визначена мета, розуміння реальних потреб аудиторії, взаємна довіра та відповідальність, відсутність упереджень відносно одне одного та необґрунтованої критики, чіткий розподіл відповідальності та обов’язків, партнерські стосунки, дотримання домовленостей, прозорість та підзвітність, системність взаємодії, орієнтація на результат та наявність результату взаємодії.

Авторка: Інна Пашанюк, координаторка ВІ "Активна Громада" м. Чернівці