Історія, яка надзвичайно вражає своєю силою і визначним характером. Люди, які зазнали тяжких випробуваннь через війну, яка змусила переосмислити життя і вибрати новий шлях для себе та їхньої родини. Про міць і вольові якості, які були випробувані в той час, коли довелося приймати складні рішення і діяти в умовах великої небезпеки.

Ця історія ініціативної групи, яка займається сприянням інтеграції ВПО в громаду Дрогобича, а саме інтерв’ю з двома представницями ініціативної групи Лілею Пузановою та Наталею Ворон.

- Розкажіть про себе. Хто ви за спеціальністю, звідки ви, чим займаєтеся?

- Мене звати Наталя Ворон, родом я з міста Лисичанськ, Луганської області. Моє місто було двічі у військовому стані. Я одна з тих, яка дізналася що таке війна з 2014 року. Але це був поштовх, щоб переосмислити деякі речі для себе. 

У Лисичанську було дуже небезпечно, ми місяць майже жили у підвалі будинку. З кожним днем було все небезпечніше, майже не спали, не їли, голова розривалася від кількості інформації. Моя донечка жила і навчалася у Києві, вона перша виїхала до Дрогобича, знайшла житло і чекала нас. Дуже складно було вмовити моїх батьків виїхати із Лисичанська. Вони відчували, що ми якщо і повернемось, то це буде не скоро. Ракет все більше, місто було майже в оточенні, і їхати було небезпечно, і лишатися небезпечно. Вивезла нас моя подруга, я їй дуже вдячна, і завжди буду вдячна. У місті були проблеми з пальним, ми ризикнули і нам вдалося добратися до Дніпра. А далі треба було їхати до Дрогобича, черги на потяг були величезні, нам ще раз повезло, батько мій працював на міжміських рейсах водієм на автобусі. Нам дуже допоміг його знайомий, з яким батько багато років назад працював. Так ми доїхали до Дрогобича і зустрілись всі разом.

За фахом я медичний працівник, працювала акушеркою мамологічного кабінету та акушерка дитячого гінеколога. 

Тут в Дрогобичі я волонтерила в реабілітаційному центрі «Назарет», допомагала на кухні готувати для ВПО, які там проживають.  

Нові знайомства розкрили новий потенціал, і в мене з'явилася можливість взяти участь у кількох тренінгах Активної громади для саморозвитку та підвищення якості спілкування. На одному із тренінгів я познайомилася з Оленою Юркевич (координаторкою ВІ «Активна Громада» в Дрогобичі), і вона мене запросила прийти обговорити ідею ініціативою групи.

- Моє імʼя Ліля Пузанова, я давно працюю в журналістиці - з моменту отримання диплому у 2007 році. Спочатку я років 7 працювала в Пологах, їздила на роботу з Гуляйполя (Запорізька область). Потім, після відпустки по догляду за дитиною, я вийшла працювати у «Голос Гуляйпілля», «Гуляйполе City». Так познайомилась з мережею сайтів «City». Це велика мережа, якою управляє «Агенція розвитку локальних медіа «Або». А потім - друга декретна відпустка. Було розуміння, що потрібна якась додаткова робота. І тут агенція запропонувала наповнюввти новинами сайту Дрогобича. І так з 2021 року я почала працювати з сайтом «Дрогобич City», і власне це і визначило з початком повномашстабного вторгнення куди ми переїдемо. 

У Гуляйполі ми дуже сподівалися, що до нас бойові не дійдуть. Ми не усвідомлювали, що таке війна. Вона була за 100 км, ми не бачили і не чули, і не розуміли, що вже доходять до нас. 50 км - це вже є велика загроза. Коли армія РФ вже дійшла на відстань 18 км між Пологим і Гуляйполем, почали летіти ГРАДи. Воно летить нещадно. До нас тоді вже й ворожі танки доїхали, це була велика небезпека, яку ми одразу не оцінили. Тоді ми вже виїхали першою евакуацією в Запоріжжя, в мене ще тоді дитина захворіла, а звідти в Дніпро. І вже там погоджували рішення куди нам далі їхати. 

Фото в потязі, евакуація в Дрогобич.

Тут вже була потреба в журналістові в Дрогобичі, то ми власне сюди і переїхали. Я більш-менш знала громаду дистанційно. Як-не-як я вже пів року пропрацювала інформаційно з цією громадою, розуміла як тут все влаштовано, хто за що відповідає, і де можна отримати якусь допомогу.

Розкажіть про вашу громадську ініціативу, яка займається сприянням ВПО в громаду. Як виникла ідея її створити? Хто до неї входить?

Наталя Ворон: - Це ідея Олі Мірошниченко, адміністратора телеграм чату «Переселенці Дрогобич», вона в нас у чаті як мама. 

Окреме інтерв’ю з Олею Мірошниченко читайте за посиланням. 

Її потужність в тому, що вона хоче допомогти одразу всім, і незважаючи на те, що в неї мала дитина і в неї мало на це часу, її енергія притягує і хочеться їй допомогти. Я з Олею не була знайома, і коли читала чат, я бачила як вона завжди відстоює свою точку зору, я відчувала її характер, вона мені вже подобалась, хоч я її ще не знала. Тому коли я познайомилась з Оленою Юркевич і вона запропонувала мені прийти на зустріч ініціативної групи, я прийняла рішення, що я прийду і буду допомагати, тому що я знала з ким я познайомлюсь. Це важливий фактор, бо Оля як магніт притягує до себе людей.

Ліля Пузанова: - Я була саме у відпустці, коли виникла ця ідея. У мене був вільний час (сміється). Я спілкувалася з багатьма людьми в силу моєї професії: з психологами благодійних фондів, робили відеолпитування з ВПО, також з Олею Мірошниченко. Й усі ці комунікації зводились до того, що час інтеграції настав. Зараз саме момент реалізуватися у громаді. У Олі була ідея про те, щоб зробити інтерв’ю з людьми, які мали досвід евакуації, досягають успіхів й тим самим сприяють інтеграції. І це все в мене було в голові. Я зателефонувала Олені Юркевич, і кажу: «Є отака штука, хотілось би якісь зустрічі, а саме по комунікаціях з людьми, які є в такому ж статусі як я», бо мені боліла саме ця тема як журналістці. І вона мені каже: «Лілю, ви не повірите, буквально тиждень тому мені телефонувала Оля Мірошниченко. Давайте всі ваші ідеї зліпимо в одну ініціативу, яка буде мати багато відгалужень». От власне ця ініціатива і зародилась. 

Пам’ятаю ту нашу першу зустріч, ми дуже хвилювались, не знали як це все піде. 

І я ще хочу сказати, що тут важлива була функція ваша як «Активної Громади», тому що будучи місцевими ви неупереджені стосовно людей, які приїхали з інших територій. Ви відкрито до цього поставились, прийняли наш той досвід, який ми на вас вивалили, і змогли спрямувати все це у правильних напрямках. І чому відгук у людей гарний, бо ця ініціатива є вчасною. Власне так і казала психологиня від БФ «Право на захист», що якщо спочатку до неї, як спеціалістки, були запити у критичних станах, люди зверталися з відчуттям страху, вони втратили все, була розгубленість, гострий стрес. То зараз вже минуло більше року і люди звертаються з іншими запитами: самореалізація, інтеграція, побудова свого майбутнього, бо до цього прийшов вже час.

Я дуже рада, що до нас доєдналася Наталя. Якщо я виконую функцію висвітлення в медіа, підготовки якихось запитань, те що є моєю професійною роботою, то Наталя виконує багато волонтерських речей, вона здійснює обдзвін учасників, вона дуже хороший комунікатор. 

Наталя Ворон: - Наша ініціатива це свого роду координаційний центр, куди можна прийти зі своїм запитом і отримати якісь підказки куди звернутися. На своєму досвіді я пройшла це, коли ти от приїжджаєш в інше місто і ти не не знаєш куди піти. Я знаю де піти в Лисичанську, куди звернутися, що я можу робити, як я можу бути корисною, а тут я не знала. І завдяки ініціативній групі я розумію, що от ми збираємось, обговорюємо всі моменти і далі ми вже рухаємось за запитом, люди розказують про свої потреби і для нас це ідеї, ми розуміємо в чому можемо бути корисними і допомогти.

Що вам вже вдалось втілити? Які результати вашої діяльності ви бачите?

Наталя Ворон: - Наша перша зустріч відбулася на День Незалежності 24 серпня цього року, тоді ми зібралися в п’ятьох: Олена, Леся (комунікаційна координаторка ВІ «Активна Громада» в Дрогобичі), Оля, я та Ліля.  З цього часу ми провели три зустрічі з ВПО.  Перша подія це було зустріч-знайомство з ВПО. І тепер, коли у мене виникає якесь питання, я вже знаю, до кого з цих людей, які були на зустрічі, я можу звернутися.  

Друга зустріч була із працівницею Центру зайнятості, вона розповідала де можна працевлаштуватися. Для мене було відкриття за ваучер на навчання. Якщо подумати як можна перекваліфікуватися, то цей ваучер дуже гарна ідея. Я розповідала за це своїм знайомим і зрозуміла, що ніхто за це не знав, і мені було приємно, що нам розповіли, з нами поділились досвідом. 

Ще одна зустріч в нас була зустріч по неконфліктній комунікації.

Ліля Пузанова: - На зустрічі-знайомстві в нас постала така тема як створення Ради з питань ВПО. І на цій зустрічі були виокремлені люди, які хотіли б цим займатися надалі, бути учасниками або брати на себе роль голови цієї ради, яка наразі створюється в 

Дрогобицькій громаді. Що цікаво, відбулись два процеси, які були на часі: міська рада ініціювала собі окремостворення ради ВПО, а ми обговорювали це окремо, навіть не перетинаючись в інформаційній площині. І вже це дало гарний результат на зустріч-тренінгові, який організувала «Активна Громада» безпосередньо зі створення Ради з питань ВПО.

На другій нашій зустрічі із працівницею Центру зайнятості, кожен проговорив про свій біль і як рухатися далі. І, наскільки мені відомо, троє людей з нашої ініціативи звернулися до фахівчині, яка була на зустрічі, безпосередньо за працевлаштуванням. А на зустрічі було 10 людей - тобто звернувся не такий і малий відсоток. І ще двоє людей зазначили, що будуть звертатися з питанням створення ФОП.

На третій зустрічі з неконфліктної комунікації були важливі напрацювання я вважаю, бо ж керівниця сектору комунікації Дрогобицької міськради Ніна Федько зауважила, що також користуватиметься цими напрацюваннями. Важливість також і в тому, що вдалося залучити до вирішення проблем представників різних галузей, які дійсно допомогли у вирішенні проблеми.

З якими викликами ви стикалися у своїй діяльності? Як вам вдавалося їх долати?

Ліля Пузанова: - Я, Наталя і, мені здається Оля, ніколи не проводили заходи. І модерація Олени Юркевич дійсно крута, тому що вона вміє вчасно зібрати, вчасно закцентувати, відчуває, коли тема вичерпана і не потрібно надалі на цьому зупинятися. Вона досить професійно це робить. Питання модерації могло б бути викликом, якби не допомога Олени і «Активної Громади» впринципі, тому що ви нас зібрали, організували ініціативу і прийняли її. Коли ти переселенець, важливо, відчувати підтримку, бо, образно кажучи, грунт під ногами трохи відсутній певний час. Тому підтримка важлива. 

Який бачите подальший розвиток вашої громадської ініціативи?

Наталя Ворон: - В нас вже плани більше різдвяно-новорічні скажемо так. Ми запланували зустріч на святкову тему, можемо анонсувати. В нас буде захід присвячений традиціям Різдва, тому що люди приїхали з різних частин України, і якщо ми будемо розповідати як у нас святкували Різдво і як тут, будемо порівнювати, це дуже цікаво. Ми вже як планували цю подію, з’ясували де які відмінності. Нам треба поділитись тут своїм досвідом, є відмінності, є і спільне.

Ліля Пузанова: - Я взагалі вважаю, що попри трагічність ситуації, яка відбувається в Україні, цей період є потужний своєю асиміляцією культур, поглядів, досвідів. Дрогобич поєднав багато різних людей. І ресурс людей, які евакуювались у громаду - може дати потужний розвиток. Наприклад планується наступний захід 0 про традиції Різдва, яке кожен святкує по-різному. І обговорити ці всі традиції - направду об’єднання. Це ж не про те як тут, а як там. Це про: а давайте поговоримо які ми всі українці різні, але й які ми всі однакові. Це і формує цю єдність, яка дуже важлива зараз. І, думаю, яка допоможе нам вистоти у майбутньому.

Як ви вважаєте, чому громадяни мають об'єднуватись в різні громадські ініціативи та організації?

Ліля Пузанова: - На мій погляд це одна з основ демократії. Громадські організації – це вже певна вага в суспільстві, вони врівноважують владу і громаду. Окрім того, що ти ходиш на роботу і розвиваєш свою певну сферу, працюючи, наприклад, бухгалтером чи ще кимось, то будучи в громадській організації ти ще розвиваєш якусь громадську активність, це досить важливо, бо ти відчуваєш, що є корисним ще комусь. Громадська організація має бути засобом впливу і збалансовувати. Якщо раптом трапляється якийсь перекіс в провладну сторону, вони мають це збалансувати. Це важливо, це одна з основ демократичного суспільства.

Довідка. Матеріал підготовлено та опубліковано в рамках проєкту "Активна Громада: право вибору", який підтримується Національним Демократичним Інститутом (NDI) за фінансування наданим Агентством США з Міжнародного Розвитку.

Примітка. Місія "Активної Громади": досягнути добробуту через демократичний розвиток громад України. Мета на 2025 рік: активізувати та залучити щонайменше 1% громадян до участі у прийнятті рішень та просуванні реформ в Україні на системній основі для добробуту в громадах України. Ініціатива створена в межах діяльності Інституту "Республіка". Ми працюємо задля підвищення свідомої активності громадян.

Провела інтервʼю: Нестор Леся, комунікаційна координаторка ВІ «Активна Громада» в Дрогобичі.