"Ти бачиш людей таких, як ти був на початку війни й розумієш, що треба брати себе в руки та допомагати іншим, допомагати хлопцям, які боронять нашу країну, щоб ми жили в НЕЗАЛЕЖНІЙ на квітучій країні. Зараз треба прикладати максимум зусиль, робити можливе і неможливе, щоб хлопці знали – все це не дарма, ми з ними, ми їм безмежно вдячні за їх відвагу, за самовідданість та незламність. Коли покидають сили, ми завжди згадуємо людей, у котрих нічого не залишилось, втратили близьких, втратили домівки. Про хлопців, які віддають своє життя за нас. І розуміємо, що ми не можемо втомитися, бо ще дуже багато справ до Перемоги".

"Шафа Добра"- це місце (крамничка) в Ужгороді, де безкоштовно допомагають переселенцям, надають їм одяг, іграшки для діток, речі першої необхідності. А приносять сюди ці речі у належному стані всі бажаючі у дні та години роботи крамнички.

"Шафа Добра" - це команда з чотирьох людей, засновницею якої є Ковач Лариса (ужгородка) та троє українців – подружжя Замірець Ганна та Ігор, та Олена Дробова, які до лютого 2022 року жили в інших регіонах.

Пані Лариса війну зустріла на вокзалі, чекаючи приїзд доньки з Харкова. Замірець Ганна та Ігор теж приїхали з Харкова, а пані Олена Дробова – киянка.

Зараз вони всі разом повністю присвятили себе допомозі іншим людям.

«Коли дізналися про початок війни, у когось був страх, у когось - невіра в те, що таке може трапитись у 21 столітті й віра в те, що це все мене завтра. Поїхали, купили харчі на дві-три доби та стали чекати, що все це зупиниться. Але, на превеликий жаль, не зупинилось! А вже 11 березня, після авіа ударів, нерви не витримали й перше, що було у нас в головах – це безпека нашої дитини. Сіли в автівку та під обстрілами виїхали в нікуди з однією сумкою та кормом для нашого собаки, як ми вважали на місяць. В Ужгород приїхали з Хмельницького. Нас запросила наша сусідка з Харкова бути волонтерами. Ми зразу погодились, так, як на той момент ми себе більше ніде не бачили», - так згадує ті страшні події подружжя Замірець.

"В Ужгороді досить швидко ми познайомилися з пані Ларисою і з допомогою небайдужих ужгородців відкрили Шафу Добра", - додають Ганна та Ігор.

«"Шафа Добра" на той час і по сьогодні була і є нашим спасінням! Ти бачиш людей таких, як ти був на початку війни й розумієш, що треба брати себе в руки та допомагати іншим, допомагати хлопцям, які боронять нашу країну, щоб ми жили в НЕЗАЛЕЖНІЙ на квітучій країні. Зараз треба прикладати максимум зусиль, робити можливе і неможливе, щоб хлопці знали – все це не дарма, ми з ними, ми їм безмежно вдячні за їх відвагу, за самовідданість та незламність. Коли покидають сили, ми завжди згадуємо людей, у котрих нічого не залишилось, втратили близьких, втратили домівки. Про хлопців, які віддають своє життя за нас. І розуміємо, що ми не можемо втомитися, бо ще дуже багато справ до Перемоги», - каже пані Олена.

«А коли приходять діти, посміхаються щирою посмішкою та обіймають тебе - це словами не передати, це треба відчувати! Це надихає йти вперед. І ти розумієш: ти робиш все правильно! Якщо кожен з нас зрозуміє, що зараз настав час жити не тільки для себе та думати не тільки про свою сім’ю, а зробити хоч щось для Перемоги, тоді Перемога буде не за горами. Ми повинні об’єднатись! Всі втомились, але відпочивати будемо після Нашої ПЕРЕМОГИ! Коли відбудуємо Україну!», - так підсумувала пані Лариса.

Ці чудові люди повністю присвятили себе допомозі іншим. Вони не лише допомагають підібрати одяг, але спілкуються з людьми, надають їм необхідні контакти, допомагають всім, чим можуть. Вони - душа цієї «Шафи».