Лікарняні клоуни - ініціатива, що з’явилась в минулому столітті в США задля емоційного розвантаження дітей та дорослих під час госпіталізації. Проте, на жаль, ця ідея прийшла не так давно до України у 2006 році, а у 2012 році вона знайшла своє втілення серед ініціативної групи “Червона носи”.

Коли та чому ви вирішили розпочати свою діяльність?

"Історія нашої команди розпочалася у далекому 2012 році, на той час вчитель історії, а згодом засновник Лікарняних клоунів в Рівному, Тарас Обоїста просто побачив допис у фейсбуці, після чого і запропонував, зайнятися лікарняною клоунадою мені - своєму колишньому учневі. Перші наші виходи були в дитячий будинок, після чого ми почали навідуватись в онкогематологію міста Рівне" - згадує учасник ініціативи про початок свого шляху, як лікарняного клоуна. 

Сам пан Тарас, засновник цієї ініціативи зазначає наступне : "Як прийшла ідея? Важко спинити ідею, час якої настав)))) У 2012 році було бажання бути корисним завдяки своїм знанням та талантам, оскільки на той момент я вже давно займався театральною діяльністю. Як раз натрапив у фейсбуці на статтю про лікарняних клоунів та їх діяльність, вирішив взятись за цей напрямок. Перші місяці виходив в дитячий будинок, також запрошував долучатись своїх учнів з театрального гуртка 27 школи Рівного." 

З чого починали і які були перші кроки?

Спочатку виходили в дитячий будинок, але оскільки було розуміння, що самим важко, та важлива співпраця з усіма, то зустрічались і домовлялись. Перед виходом до відділення дитячої онкогематології була зустріч з головним лікарем Обласної дитячої лікарні, потім з завідувачкою відділення, після цього зустрівся з представниками фонду "Скарбниця Надії". Фонд став нашим основним помічником, вони першими допомогли запустити лікарняну клоунаду в Рівному. Цей напрямок волонтерства, як раз починав прокльовуватись у різних містах України. Були спроби в Одесі, Запоріжжі, Дніпрі, Львові. Найбільш впевнено змогли почати роботу в Дніпрі, в інших містах ініціатива загасла. 

Основну проблему я виявив через пару місяців на собі - емоційне вигорання та невміння розподілити свої ресурси. Мені пощастило, що за підтримки фонду "Скарбниця Надії" я зміг поїхати на навчання до росії (це був 2012 рік, вони ще здавались адекватні, до речі їхні лікарняні клоуни, як люди, виступили в підтримку України, хтось змушений був поїхати зі своєї країни через це). На навчанні я зрозумів свої основні помилки та те, що без однодумців ніяк не вийде бути ефективним.

В жовтні 2012 року, набрався хоробрості і провів першу школу лікарняної клоунади в Рівному, як результат потужно доєднались до команди Корній Демедюк, Артем Алексєєв, а вже через місяць й ми самі поїхали вчити людей в Київ, паралельно шукаючи будь-які можливості для навчання, адже їх обмаль. Так нас навчав сам Женя Алябьєв -"Рональд МакДональд" (Український представник). 

Ми вчили й вчились. До 2015 року ми провели навчання лікарняних клоунів у Києві, Харкові, Запоріжжі, Миколаєві, Черкасах, Луцьку, Львові. У 2018 році була перезапущена лікарняна клоунада у Львові, де цей напрямок почав підтримувати фонд "Крила Надії". В Києві ми навчали різні команди, які працюють в Охматдиті, а також і ті, які працюють в інституті раку. Само собою, що і в Рівному провели декілька шкіл лікарняних клоунів. Оскільки клоунів багато не буває, а час вносить свої корективи - то війна, то ковід, то людська втома.

Команда не стоїть на місці та завжди шукає шляхи для розвитку, наприклад не так давно ця міська ініціатива була зареєстрована, як громадська організація. Цей крок буде сприяти для амбітних планів команди, а саме : створити всеукраїнську асоціацію клоунів, брати участь у грантових конкурсах та залучати міжнародні проєкти до співпраці. З початком повномасштабного вторгнення лікарняні клоуни почали навідуватись і до дорослого опікового відділення (до того це був лише госпіталь та дорослий паліатив).

Чи є історії, якими ви б хотіли поділитись ?

Важко так зараз пригадати, але є в нас товариш, який з часів АТО прикутий до інвалідного візка, проте команда лікарняних клоунів допомогла почати змінювати його світогляд, ми спонукали його не опускати руки й боротися далі. Зараз з паліативу він переїхав у київський реабілітаційний заклад для військових.

Що, на вашу думку, є головним у вашій діяльності?

"Перше, що написано в кодексі клоуна - не нашкодь! Це основне! Адже ми прагнемо змінювати світ тут і зараз)." - зазначає учасник ініціативи, лікарняний клоун та член організації "Червоних носів" міста Рівне.

Довідка. Матеріал підготовлено та опубліковано в рамках проєкту "Активна Громада: право вибору", який підтримується Національним Демократичним Інститутом (NDI) за фінансування наданим Агентством США з Міжнародного Розвитку.

Примітка. Місія "Активної Громади": досягнути добробуту через демократичний розвиток громад України. Мета на 2025 рік: активізувати та залучити щонайменше 1% громадян до участі у прийнятті рішень та просуванні реформ в Україні на системній основі для добробуту в громадах України. Ініціатива створена в межах діяльності Інституту "Республіка". Ми працюємо задля підвищення свідомої активності громадян.

Авторка: Аміна Поліщук, координаторка ВІ «Активна Громада» м. Рівне.