25 серпня 2019 р. команда «Спільна справа +» за підтримки місцевого монастиря ПЦУ відкрили в Жидичині Центр туристичної інформації «Zhydychyn Center». За неповних чотири роки він став осередком культурного й туристичного життя сільської громади.

Ще років 20 тому село Жидичин було не дуже й помітне, хоча велике поселення біля Луцька. Тут думали про землю, асфальт на дорогах, дитячий садок, якого не було… Все банальне, про що думають села. І не думали про туризм, проєкти, культурну спадщину, фестивалі, благодійні ярмарки, туристичні маршрути й все, чим живе село нині. 

Історія звичайнісінького села на околицях Луцька: Жидичин корінням сягає глибини тисячоліть – в 975 р. Жидичинський монастир згадується в давніх літописах. Але від цієї історії мало що залишилося: Свято-Миколаївський храм з дзвінницею XVIII ст. та Палац митрополита XVIII ст. поруч, залишки монастирського оборонного валу, городище.

В Україні багато сіл мають на своїх теренах монастирі, храми, городища, місця боїв, поховання, цілісні культурні ландшафти, але мало хто знає та вміє з цим працювати на сталий розвиток громад.

У 2018 р. в Жидичині була зареєстрована команда місцевих активістів «Спільна справа+», які поставили перед собою досить амбітні цілі:

- економічний, соціальний, культурний та екологічний розвиток села;

- актуалізація його історії та перетворення Жидичина на культурно-туристичний осередок;

- місце, де хочеться бувати, де хочеться жити.

25 серпня 2019 р. команда «Спільна справа+» за підтримки місцевого монастиря ПЦУ відкрили в Жидичині Центр туристичної інформації «Zhydychyn Center». За неповних чотири роки він став осередком культурного й туристичного життя сільської громади.

Під дахом центру команда «Спільна справа+» випускає у світ книжки про історію села, продукує сувенірну продукцію з локальною символікою, креативить ідеї для культурних акцій, проводить екскурсії.

Ідея створення в Жидичині Центру туристичної інформації належить наміснику монастиря о. Константину Марченку. Коли він

побачив, що частина активної громади після місцевих виборів лишилася поза роботою, вирішив не втрачати цей інтелектуальний ресурс. То було 5 людей, які організовували життя громади до цього. 

Дуже швидко з будівельного вагончика, який стояв на вході до монастиря, виріс креативний інформаційно - туристичний центр, де народжуються всі культурні проєкти села.

Останні 4 роки, заручившись підтримкою понад 40 волонтерів, тут організовують масштабне свято для дітей «Гостини святого Миколая», з виставою, подарунками, локаціями, охоплюючи понад 500 дітей.

Протягом останніх двох років команда здійснила ряд експедицій в архіви Угорщини, Литви, Львова, Києва та Ватикану. Вдалося віднайти досі невідомі фото будівель монастиря, окремі грамоти та історичні документи, які наштовхують на подальші дослідження. Заключили меморандуми про співпрацю із музеями, ЦТІ м. Луцьк та м. Володимир, виготовили ряд промоційних матеріалів, встановили туристичні інформаційні табло, запустили екскурсійний тур вихідного дня.

Для молодшого покоління через мобільний додаток ActionTrack розробили культурно-мистецький квест «Легенди Жидичинського монастиря».

«Як тільки в селі побачили, що комусь цікава історія, хтось її розвиває, як це запустило своєрідний флешмоб. На сторінці інформаційного центру ми закликали місцевих мешканців ділитися старими світлинами, спогадами - і люди охоче на це відгукнулися. Жидичан це сколихнуло». – кажуть тут.

Ви запитаєте, чому раніше ніхто не цікавився історією села, що виросло навколо древнього монастиря? Тут була російська церква, їх не цікавили такі речі. Православна церква України йде на контакт з активістами «Спільна справа+» та спільно презентують історію древнього Жидичина.

"Війна змінила всіх, внесла свої корективи й в роботу команди Центру, проте не зупинила. Так, спільно з Волонтерським рухом Симона Киринейського команда організовувала численні ярмарки. Завдяки цьому на фронт поїхали три автомобілі, 50 буржуйок. За рік стараннями волонтерів тільки на смачних ярмарках зібрали більше мільйона гривень", – розповідає отець Константин.

Влітку проводили Лавандові майстер-класи на підтримку ЗСУ. До слова, за три роки активісти «Спільна справа+» опанували селекцію лаванди й висадили на території монастиря більше 400-кущів цих рослин, мріють відкрити «лавандовий showroom».

Необхідність реабілітації військових та їх сімей підштовхнула команду до ще одного амбітного проєкту. Так, у 2022 році на першому поверсі приміщення дзвіниці монастиря за грантові кошти облаштували Центр духовної та психологічної підтримки «Ісихія».

Тут проводять духовні лекторії, надають психологічну підтримку, проводять тренінги.

Серед планів, які має команда на найближчий період – робота по формуванню унікального простору Історична арена: «Zhydychyn History Hall», облаштування музейного комплексу «Набат», оглядового майданчика «Моравія». Пропрацьовують створення річкового туристичного маршруту Луцьк- Жидичин (село мало свій річковий порт), мріють про Жидичинську набережну.

У 2022 р. розпочали проєктну діяльність над амбітним проєктом – покращення туристичної привабливості села через створення туристично-експозиційного простору на деградованій території археологічного об’єкту, здатного в інтерактивній формі ознайомити відвідувачів з археологічними залишками, що знаходяться глибоко в землі.

Для того, щоб створити цей проєкт, ми провели передпроєктні дослідження з фахівцями-геодезистами із ТзОВ Геодезично-землевпорядна група «Мірничий» та ДМП «ГЕОМОД».

Результати геосканування показали знаходження підземних пустот, галерей, залишків споруд в пагорбі, де колись знаходився древній монастир.

Ми не хочемо це розкопувати, ми придумали, як трансформувати дані геосканування в захоплюючу подорож туристично- експозиційним простором по поверхні землі та зараз шукаємо фінансування для реалізації проєкту. Про досвід активної команди Жидичина розповідають на численних тренінгах та семінарах.

А у квітні 2023 року історія Древнього Жидичина перемогла в проєкті European Heritage Days (EHD).

Тепер про культурну спадщину та історію Жидичинської обителі, роботу команди з її розвитку та популяризації, дізнається увесь світ.

Тут творять, тут горять ідеєю, вчаться жити, а не існувати й розуміють, що «Україна прочитається з тебе».

Авторка: Олена Жукова

*Текст підготовлено в рамках конкурсу матеріалів про громадські ініціативи в громадах