Тут ви знайдете 5 порад, як не потрапити на вудку пропагандистів та шахраїв та як відрізнити фейки, пропаганду від достовірної інформації. 

Війна в Україні триває 9-й рік. І протягом всього часу і задовго до початку російського вторгнення на територію України, росія роками насаджувала українцям свої наративи, годувала фейками та зміцнювала вплив пропаганди через медіа, культуру, фільми тощо.

Тобто, поряд з реальною війною триває потужна інформаційна війна. І її не можна недооцінювати. Інформація – це поту​​жна зброя, а тому надзвичайно важливо вміти її сприймати, відрізняти правду від брехні, критично мислити та аналізувати усе, що чуєте та бачите, впевнено протистояти та намагатися мислити раціонально.

Саме тому, надзвичайно важливо перевіряти всю інформацію, яку ви читаєте/слухаєте/дивитесь, ігнорувати псевдоекспертів та вміти відрізняти пропаганду, фейки, вкиди від достовірної інформації. Як це зробити?

5 порад, як не потрапити на вудку пропагандистів та шахраїв:

1. Звертайте увагу на джерело інформації. Звідки взяли факт, про який йдеться в новині/публікації/відео чи радіо-сюжеті? Хто про нього повідомив? Загугліть це джерело інформації, перевірте, чи йому можна довіряти. Надійне джерело публікує іншу важливу інформацію та має статус. Якщо джерело не вказане, запитайте. Якщо не відповідають – не вірте новині. Обов’язково перевіряйте інформацію на офіційних сайтах відомств та сторінках пресслужб в соцмережах.

2. Факт – понад усе! Якщо це новина, а не, наприклад, блог, то, насамперед має бути факт (подія – що, де й коли відбулося), а не оціночне судження. Факт може бути підкріплений аргументованим коментарем (як і чому це відбулося).

3. Чи ти часом не псевдоексперт чи пропагандист? Якщо в новині чи публікації є коментар - він має бути від експертної людини. Тобто особи, яка знається в цьому питанні – зі вказуванням імені, прізвища, посади або експертизи. Якщо коментар від невідомої людини – імовірно вами намагаються зманіпулювати. Перевірте соціальні сторінки експерта, пошукайте його попередні коментарі, погугліть офіційне місце роботи. Це допоможе краще зрозуміти, чи людина дійсно я неупередженим експертом, чи просовує інтереси замовника.

4. Обережно! Тelegram-канали! Дуже уважно ставтеся до ТГ-каналів, немодерованих груп у соцмережах або Viber-чатів! Там росіяни закидають чимало навмисної дезінформації для того, аби посіяти паніку, дізнатися в українців дані про пересування військової техніки тощо. Також у таких чатах і спільнотах поширюють фішингові посилання, які крадуть у людей персональні дані, та шахрайські оголошення про збір коштів.

5. Не перепощуйте у соціальних мережах неперевірену інформацію. Навіть, якщо вам здається це супер-важливим, сенсаційним. Тим більше - більше шансів, що це фейк. Бо саме основною ознакою фейку - є емоційна складова повідомлення. Вони розраховані на те, щоб зачепити аудиторію “за живе”. Видихніть, порахуйте до 10 і перевірте повідомлення. Це також стосується інформації про збір коштів. На жаль, є люди, які готові нажитися на чужому горі. І таких шахраїв багато. Тому будьте надзвичайно уважні та обережні, публікуючи інформацію про збір коштів або речей/їжі від неперевірених волонтерів.

 

Захистіть себе! 

Будьмо медіаграмотними й тримаймо разом інформаційний фронт! 

Авторка: Тетяна Кавуненко, керівниця пресслужби Інституту "Республіка" та ВІ "Активна Громада"