5 червня ВІ “Активна Громада” провела вебінар з Ярославом Лісковим, лікарем-неврологом, лікарем-ФРМ, викладачем ЗВО ВНМУ ім. М.І. Пирогова, бізнес тренером, тренером навичкових програм на тему: “Особливості комунікації з військовим пацієнтом або ПТСР у військового пацієнта”.

Медичний персонал має часто низьку підготовку з питань психології та комунікацій. Навички правильної комунікації з пацієнтом, який має ПТСР, можуть стати визначальними у досягненні цілей лікування і реабілітації. За відсутності поінформованості -, медичний персонал лікарень може несвідомо завдавати шкоди й додавати в досвід людини з ПТСР приклад неекологічної комунікації. Відтак людина може уникати звернення до психолога через такий негативний досвід і формує переконання, що її не зрозуміють.

5 червня ВІ “Активна Громада” провела вебінар з Ярославом Лісковим, лікарем-неврологом, лікарем-ФРМ, викладачем ЗВО ВНМУ ім. М.І. Пирогова, бізнес тренером, тренером навичкових програм на тему: “Особливості комунікації з військовим пацієнтом або ПТСР у військового пацієнта”.

Під час заходу в учасників була можливість дізнатися більше про ПТСР, про психологічні ресурси медичних працівників та їх використання в комунікації з пацієнтами та опанувати безпечні теми для спілкування з пацієнтом в госпітальних умовах.

Метою заходу було покращення обізнаності людей в питаннях особливостей комунікації з пацієнтами, які мають бойовий досвід та/або ПТСР.

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) - синдром, що виникає внаслідок дії реальної або загрожуючої серйозної травми. Симптоми ПТСР виникають у результаті складних взаємодій психологічних та нейробіологічних факторів.

Коли може виникнути ПТСР?

• військові дії;
• карантин;
• дитяча травма;
• ДТП;
• будь-які катастрофи.

Тобто якась надмірна подія, яка буде впливати на мигдалеподібне тіло й приводити до розвитку синдрому ПТСР.

Посттравматичні стресові розлади легше перенести:

• коли у людини достатньо сильний емоційний інтелект;
• якщо раніше людина працювала з психологом, то рівень емоційного інтелекту буде вищий;
• якщо людина мала щасливе дитинство;
• якщо у людини відсутні попередні психологічні травмування;
• отримуючи адекватну підтримку від оточення.

Основні типи синдромів ПТСР:

• синдром повторного переживання (повторювані нав'язливі негативні спогади про подію; повторювані негативні сни; раптові вчинки й почуття, викликані “провалом” в психотравмуючу подію; інтенсивний психологічний стрес при подіях, що нагадують травму);
• синдроми уникнення (уникнення думок, почуттів і діяльності, пов'язаних з подією; неможливість згадати деталі події; зниження інтересу до діяльності, яка раніше викликала інтерес; почуття відстороненості; збіднення почуттів; відсутність планів на майбутнє);
• симптоми підвищеної збудливості (труднощі засинання; дратівливість; надпильність; вибухові реакції; труднощі при концентрації уваги; фізіологічні реакції на події, що нагадують травму).

Щодо синдромів уникнення лікар навів такий приклад: “Коли маленька дитина (рочків 2) навчилася бігати й шумить - це добре. А коли стає тихенько - значить щось десь відбувається. Значить, що дитина вже щось знайшла і буде марево (безлад - прим.ред.) робити. Так само й тут. Якщо тихо - не значить, що добре”.

Міністерством охорони здоров'я України затверджено стандарти медичної допомоги при посттравматичному стресовому розладі (ПТСР).

Обов'язкові:

• психоосвіта як підґрунтя психотерапії\психокорекції;
• травмофокусована когнітивно-поведінкова терапія;
• десенсибілізація та переробка рухом очей;
• встановлення терапевтичного альянсу.

Бажані:

      1. стрес-менеджмент;

      2. сімейна психотерапія;

      3. арттерапії.

“У період війни наше з вами мислення загострилося. Тобто, на хороше і погане. Є наші воїни і є загарбники, яких треба знищувати”.

“Коли після нашої Перемоги пройде 2-3 роки, то наш мозок уже повернеться в суспільство, а от мозок військових може ще не повернутись. Вірогідно, так і буде. Коли військові відчують свої емоції й бажання, ми можемо оцінити їх на “рівні рефлексів” і знецінити”, - зазначив Ярослав Лісков.

На питання: “Як зрозуміти емоції травмованих військових?” експерт відповів: “Важливо, щоб ви читали книжки, які вони пишуть. Десь наодинці продивлялися відеоісторії того, що вони переживали”.

Існують дослідження, які показують, що наше тіло може реагувати на події, які ми могли не переживати. В одному експерименті нейрофізіологи били мишок током й при цьому вмикали звук. Це довели до автоматизму. Коли мишка чула звук, то здригалася, бо розуміла, що зараз буде удар током. Стійкі зміни залишилися фактично до кінця її життя. Ці мишки дали нове покоління й коли мишенята підросли, то їм вмикали звук й не били током, проте вони здригалися. Може бути поняття “генетичної пам'яті”.

Необхідно дати простір та час людині з ПТСР для проживання емоцій. Прийняти, що це є абсолютно нормальним та підтримати словами. Важливо також правильно відреагувати.

Правильна реакція на проживання емоцій людей з ПТСР

Немає чіткого алгоритму дій щодо реакції, але є певні поради:

• відкинутися назад і видихнути;
• дати більше простору;
• мовчимо і транслюємо спокій;
• чекаємо контакту;
• “все добре, у тебе є час, ти в безпеці”.

Така реакція транслює військовим, що все нормально.

У більшості випадків травмовані військові транслюють певну емоцію не до вас, а до якогось переживання. Вашою задачею є сприймати це не на свій рахунок, а поставитись з розумінням. З травмованими людьми потрібно домовлятися. Краще перепитати, чи можете ви щось перенести, посунути, перекласти, присісти. Попереджуйте щодо своїх планів. Наприклад: коли ви запізнюєтесь на зустріч, то попередьте, вказавши орієнтовний час. Стукайте, перш ніж заходити до кімнати. Вітайтеся, до того як вас побачать. Вам можуть випадково зашкодити, якщо не будете дотримуватись цих порад.

• пояснюйте свої кроки;
• ставтесь з розумінням, якщо у вас перепитують або не довіряють.

Умовні норми реакцій при ПТСР:

• порушення сну, нічні кошмари, що не порушують денну активність;
• недовіра до рідних, відсторонення і неемоційність;
• сприйняття світу як загрози;
• відчуття самотності;
• неспроможність ділитися глибокими почуттями;
• проблеми з працевлаштуванням;
• почуття провини за речі, які робив;
• почуття відторгнення суспільством;
• алкоголь;
• страх адреналіну;
• агресія;
• сум за товаришами.

Відчуття, при яких необхідно звернутися за професійною допомогою:

• повторювані жахи;
• нездатність створювати позитивні контакти, беземоційність;
• надчутлива чи відсутня реакція на тему війни;
• приглушення емоцій алкоголем чи наркотиками;
• депресія;
• втрата бажань, амбіцій;
• флешбеки;
• почуття всевладдя.

Ви маєте вміти слухати та обирати свою реакцію.

“Використовуйте те, що почули й навчайтеся далі. Продовжуйте навчатися та продовжуйте ділитися, аналізувати і у вас все вийде. Подбав про себе - подбав про пацієнта”, - такі рекомендації отримали учасники від фахівця.

Наприкінці вебінару організаторка заходів ВІ “Активна Громада” Інна Душка висловила вдячність: “Дякую за легкість подачі матеріалу. Даний вебінар важливий не лише для медиків та психологів, а й для людей, які комунікують з військовими. Люди будуть повертатися і ми маємо розуміти ці елементарні правила комунікації і співпраці з людьми, щоб бути в гармонії”.

Інші учасники також долучились та висловили вдячність.

Контакти Ярослава Ліскова, якщо у вас виникнуть певні питання:

Номер телефону: +380935616818

Facebook

Instagram

Авторка матеріалу: Єлизавета Оглобля, комунікаційна менеджерка ВІ «Активна Громада»