Вітаємо на порталі Активної Громади! Увага, портал працює у тестовому режимі. Повідомляйте нам про помилку на сайті. Детальніше
24 Вересня 2023
Тетяна Кавуненко

Перший раунд консультацій відбувся 20 вересня у форматі онлайн. В ньому брали участь мешканці північних і західних регіонів України, ВПО, що мешкають в цих регіонах, а також ті, хто має там пошкоджене майно. Йдеться про місто Київ, а також Київську, Чернігівську, Сумську, Житомирську, Львівську, Хмельницьку, Рівненську, Чернівецьку, Івано-Франківську, Тернопільську, Волинську та Закарпатську області.

541

Розміри компенсацій, невідповідні ринковій вартості житла. Гальмування виплат у разі втрати зв’язку зі співвласником житла. Подача заявок на відшкодування не лише в Дії, а й паперовій формі через ЦНАПи, органи соціального захисту населення або нотаріусів. Ці та інші проблеми обговорили учасники першого раунду публічних консультацій "Удосконалення механізму отримання громадянами України компенсації за житло, пошкоджене та знищене внаслідок збройної агресії росії проти України".

Консультації ініційовані Головою комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Оленою Шуляк у партнерстві з ГО Інститут "Республіка".


Їхня метазібрати факти та думки на тему компенсації за пошкоджене/знищене житло від усіх учасників процесу. Особлива увага звертається на типові недоліки та на пропозиції щодо їх подолання.

На основі отриманих даних будуть підготовлені зміни до Закону України про компенсацію за пошкоджене та знищене житло, напрацювання будуть передані відповідним державним органам з метою удосконалення своїх нормативно-правових актів та покращення механізму виплати компенсацій.

Перший раунд консультацій відбувся 20 вересня у форматі онлайн. В ньому брали участь мешканці північних і західних регіонів України, ВПО, що мешкають в цих регіонах, а також ті, хто має там пошкоджене майно. Йдеться про місто Київ, а також Київську, Чернігівську, Сумську, Житомирську, Львівську, Хмельницьку, Рівненську, Чернівецьку, Івано-Франківську, Тернопільську, Волинську та Закарпатську області.


Учасників консультацій поділили на чотири групи:

1. виконавці: представники органів місцевого самоврядування та військово-цивільних адміністрацій, представники оціночних комісій та громадських організацій у складі комісій, а також «Укрпошти», яка має обмінювати житлові сертифікати за знищене житло на кошти.

 2. юридична група: представники Міністерства юстиції та судів різних інстанцій, нотаріуси, технічні інвентаризатори, оцінювачі майна.

 3. отримувачі компенсації: люди, чиє майно було пошкоджено/знищено війною, та їх спадкоємці чи законні представники.

 4. експерти: представники Міністерств відновлення, цифрової трансформації, юстиції, соціальної політики, а також Фонду держмайна, депутати, юристи, профільні громадські організації.


Учасникам, в залежності від їхніх груп, ставили низку питань, суть яких можна звести до трьох напрямків:

- законодавчі, процедурні й технічні виклики під час оформлення компенсацій;

- скарги щодо роботи комісій, сервісів та інших суб’єктів, що забезпечують виконання оформлення компенсацій;

- випадки зловживань під час процедури оформлення компенсації з боку заявників чи виконавців.

Також учасникам надавалася можливість запропонувати рішення вищеописаних викликів, в тому числі щодо змін до законодавства.


Серед проблем та викликів учасники консультацій найчастіше називали наступні:

- велику кількість об’єктів не внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За чинним механізмом люди не можуть отримати компенсацію за такі домівки;

- неможливість подати заявку через Дію (поганий Інтернет, невміння користуватися смартфоном, "підвисання" програми, відмова отримувача від ідентифікаційного номера);

- занижена оцінка розміру компенсації в населених пунктах з високою ринковою вартістю нерухомості (наприклад, в передмістях Києва);

- повністю втрачений зв’язок зі співвласником житла (зник, знаходиться на окупованих територіях, за кордоном) унеможливлює отримання згоди від нього і гальмує отримання компенсації;

- недостатньо деталізовані норми щодо багатоквартирних будинків. Наприклад, у разі "прильоту" на верхні поверхи необхідна комплексна реконструкція всього будинку, а не лише окремих квартир;

- відсутність в чек-листі оціночних комісій певних типових елементів інтер’єру помешкань (наприклад, стеля з пластикової вагонки);

- неможливість оскаржити роботу комісій з оцінки пошкоджень.


Також були названі наступні типові зловживання:

- отримання допомоги на один об’єкт з декількох джерел;

- подача занедбаного об'єкта як пошкодженого війною;


Відповідно, учасниками були надані наступні рекомендації:

- надати можливість подачі заяв на компенсацію в паперовій формі через ЦНАПи, органи соціального захисту населення або нотаріусів;

- деталізувати норми щодо багатоквартирних будинків;

- доопрацювати коефіцієнти для різних регіонів при оцінці майна;

- доповнити чек-листи типовими елементами інтер’єру помешкань;

- розробити механізм оскарження роботи комісій.


"Я хочу подякувати всім, хто приєднався до наших консультацій. Попереду спілкування з жителями інших регіонів та велика праця з зауваженнями та пропозиціями від людей. Впевнена, ми будемо мати хороші результати, які обов’язково призведуть до розробки відповідних якісних змін до вже існуючого закону, що встановлює компенсаційні механізми за пошкоджене та знищене житло. Завдяки громадянам нас вдасться його оновити, відповідно до нагальних потреб та зауважень", - зазначила Олена Шуляк в ході свого виступу під час публічних консультацій.


Наступні сесії публічних консультацій відбудуться 6 жовтня (для східних регіонів) та 13 жовтня (для південних регіонів).

Інформацію про те, як зареєструватися на події, читайте в нашому анонсі в рубриці "Дошка оголошень".


За додатковою інформацією звертайтеся:

+380961724018, Інна Душка,

організаторка заходів Інституту «Республіка».


Довідка: Публічні консультації відбуваються в рамках проєкту «Парламент та громадяни: відкритий діалог у період війни» реалізується громадською організацією «Інститут Республіка» в межах Програми USAID «РАДА: наступне покоління», що виконується ГО «Інтерньюз Україна».


Коментарі

Тільки зареєстровані користувачі можуть залишити коментар