Переглянути детальний звіт

ЩО МИ ПОЧУЛИ?

Якими подіями чи постатями з минулого Миколаївщини Ви пишаєтесь найбільше?

Учасники публічних консультацій, обговорюючи питання історії та видатних осіб, найчастіше згадували внесок історика Миколи Аркаса, композитора, освітньо-культурного діяча та його родину.Представники краєзнавства додали, що Аркас і його опера «Катерина» – це про українськість, національну самоідентичність, це культура, що пішла в широкі маси.

Представники сфери культури та мистецтва, освітяни спільно з представниками місцевого та обласного самоврядування, представниками громадського сектору виокремили Андрія Антонюка художника, обличчя спротиву в період радянщини.

Прізвище поета Дмитра Креміня прозвучало в групах представників сфери культури та мистецтва, освітяни, місце-вого ЗМІ та громадського сектору.

Художник Руфін Судковський прозвучав в групах представників сфери культури та мистецтва, освітяни та представників ОМС.

Також науковці та краєзнавці, представники ОМС та бізнесу декілька разів згадали родину Скаржинських – підприємців, представників козацького роду, меценатів; Олексія Грейга, воєначальника, адмірала як одного з родоначальників міста, який сприяв його розвитку; Карла Кнорре, засновника обсерваторії.

Визначні події, що були озвучені у більшості груп:

• заснування грецьких колоній, поселень, як основний приклад – створення Національного історико-археологічного заповідника «Ольвія»;
• відкриття городища «Дикий сад»;
• включення до попереднього списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО від України найстарішої обсерваторії Східної Європи;
• розвиток суднобудування.

Науковці, краєзнавці, представники ОМС, громадських організацій також говорили про спротив у перші дні повномасштабної війни:

«Оборона Миколаєва в російсько-українській війні – це історична подія. Ми поки не аналізуємо цю подію як основну в сучасній історії, але з плином часу це буде знаковою подією в нашій історії».

Про що для Вас Миколаївщина в образах і символах?

В образах та символах Миколаївщина – це хвилі, степ, неповторна природа, а також сонце, вода, маяки, якір, яхти, кораблі, форпост, хліб, вітер, місто героїв, вітрильники, вітряки, колосся, виноград, море, лимани, річки, каньйони, Святий Миколай, таврійський розпис як нематеріальна культурна спадщина. В цьому контексті також часто звучали Бузький Гард, Миколаївський Некрополь, Мигія, туризм, Тилігульський лиман, рафтинг, Актівський каньйон, Кінбурнська коса, Миколаївський зоопарк, кораблебудування, суднобудування.

Чи змінилось питання ідентичності Миколаївщини від часу повномасштабної війни?

Аналізуючи відповіді учасників, як змінилось питання ідентичності, ми отримали відповідь: миколаївці краще стали усвідомлювати, що вони є українцями, що Миколаївщина – це Україна, почали вивчати і цікавитися історією рідного краю; вони відчули більшу згуртованість, свою спорідненість, гордість тому, що мають сили відстояти і захистити своє.

Представники сфери культури та мистецтва, освітяни відчули себе форпостом Півдня України, почали шукати сили й натхнення в історії, в досвідах, традиціях попередніх поколінь, які тут були – Ольвія, Скіфія.

«Україноцентризм – це об’єднало всі наші диспути, обговорення і те, що ми – українці, ми залишились. Кожен робить все на своєму місці. Ми ідентифікуємо себе українцями. Миколаївщина – Україна»

Науковці, краєзнавці відчули посилення україномовства, тренду того, що таке бути українцем, свідомим громадянином міста, відчули більшу любов не лише до України, а й до рідного краю.

«Ми переосмислили нашу історію. Миколаїв почався ще тоді, коли було чисте поле, дике поле, яке засвоювали греки. Коли тут був ще князь Галицький. Миколаїв НЕ почався з указу Катерини ІІ».

Як на Вашу думку має виглядати процес дослідження та популяризації ідентичності Миколаївщини в Україні та за кордоном?

Щодо проєктів у сфері ідентичності та її вивчення, учасники зробили акцент на важливості роботи в місцевих архівах та за межами області, країни. Мають на системній основі діяти проєкти з розкриття унікальних особливостей області у різних сферах, їх популяризації в області, Україні та закордоном, а також має бути створена особлива айдентика області.

«Складові ідентичності Миколаївщини треба досліджувати через науковий підхід, проводити експедиції, опитувальники; працювати з документами, архівами; залучати науковців».

Які основні виклики існують у сфері історичної та культурної діяльності у контексті дослідження та популяризації ідентичності Миколаївщини?

Одним з найбільших викликів як для представників ОМС, громадського сектору, бізнесу є створення безпечного середовища, розмінування територій, відбудова і відновлення культурної спадщини, брак фінансів, залучення інвестицій та пошук кадрів, фахівців для реалізації задуманих проєктів (з початку війни відбувся значний відтік кадрів).

Які умови мають бути створені, щоб бізнес активніше інвестував у вивчення та популяризацію історії та культури Миколаївщини?

Підприємці-учасники консультацій пропонують розробити та створити свій брендбук області, розвинути більш тісну співпрацю між владою і бізнесом для розв’язання питань громади, системно щокварталу збиратись на публічні консультації між владою та бізнесом, обговорювати виклики, шукати рішення, спростити частину бюрократичних процедур, організовувати спільні події.

Які спільні проєкти можуть бути між ГО, бізнесом та владою у сфері популяризації ідентичності?

Спільною точкою у всіх залучених аудиторій був розвиток туризму, популяризація Миколаївщини шляхом брендування, інформаційного продукту та проведення культурно-мистецьких і просвітницьких заходів. Деякі пропозиціїпроєктів від учасників:

• Таврійський розпис новонародженим.
• Майстер-класи з таврійського розпису.
• Висаджування алей, парків з декором таврійського розпису.
• Мурали, наліпки на автотранспорт з декором таврійського розпису.
• Документування наслідків війни.
• Розвиток окремих екскурсій та продуктів про обсерваторію та виноробство.

Якої підтримки від держави та громадськості Ви потребуєте в контексті дослідження та популяризації ідентичності Миколаївщини?

Учасники переважно говорили про партнерські міжсекторні проєкти, популяризацію продуктів місцевих виробників, розробку туристичних карт, спільні дослідження ідентичності, залучення міжнародних експертів та більшу відкритість влади до комунікації, консультацій, залучення інвестицій.

ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Рекомендуємо на основі асоціативного ряду з Миколаївщиною створити 3–5 варіантів логотипа та гасла Миколаївської області й винести їх повторно на публічні консультації для широкої громадськості за прикладом Вашої Думки в Ужгороді чи Дрогобичі.

На основі результатів публічних консультацій також мають бути визначені ключові стилі регіону, які формуватимуть особливу атмосферу та емоції. Вони мають бути дотримані, реалізовані місцевими програмами, стратегією області.

Важливо використовувати особистості, події новітньої історії Миколаївщини як форпосту у протидії російській агресії, як області українських героїв, які боронять незалежність свого краю та в цілому України.

Результати даних консультацій мають бути оприлюднені та поширені як серед широкої громадськості та безпосередньо серед учасників консультацій.

Публічні консультації відбувались в рамках проєкту «Ідентичність Миколаївщини: минуле, сучасне і майбутнє», що реалізується ГО «Центр навчання та освіти дорослих «Південь»» за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID» Зміцнення громадської довіри (UCBI)» та у партнерстві з Управлінням з питань туризму та курортів Миколаївської ОВА, Агенцією розвитку Миколаєва, Миколаївським обласним краєзнавчим музеєм, Миколаївським музеєм суднобудування і флоту та ТРК» МАРТ».