На зустрічі учасники та учасниці висловлювалися щодо певних занепокоєнь та висовували пропозиції щодо плану відбудови країни.

Українська політична діячка та Голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк розповіла про основні принципи та бачення відбудови країни.

Відбудову можна розділити на 3 важливі складові:

1. Оперативне відновлення. На сьогодні Урядом з резервного фонду виділено вже понад 1,5 мільярда гривень. До цього процесу долучається багато волонтерів, котрі допомагають спеціальним службам з розбору завалів та виконання певних будівельних робіт.

Також долучаються представники різного бізнесу, щоб відновлювати зруйновані об'єкти інфраструктури.

Виконання проєктів та планів, які стосуються відбудови житла, соціальної та освітньої інфраструктури — це те, що потребує значних коштів, трудових та міжнародних ресурсів. Але при цьому важливо використовувати нові принципи.

2. Принцип безпекових вимог та нової системи цивільного захисту. Пріоритетом держави є бомбосховища та альтернативні споруди, які можна використовувати, як укриття.

«Зараз в рамках підготовки до освітнього процесу помітно, як активно йдуть інспектування працівниками ДСНС навчальних закладів».

При подальшому будівництві бомбосховищ в Україні буде використовуватися досвід Фінляндії, де укриття розташовані саме в підземній частині.

3. Наявність різних антикорупційних запобіжників, щоб відбудова здійснювалася за чесними та зрозумілими правилами для її учасників.

«У плані відновлення закладені амбіційні цілі на 10 років. Сьогодні — найкращий час, аби їх впроваджувати. Мало хто вірив, що ми так швидко отримаємо кандидатство до Європейського Союзу, тому точно не можна збавляти темп».

Наступним на зустрічі виступив Анатолій Куцевол — заступник Держсекретаря Кабінету Міністрів України. Посадовець вважає, що пріоритетним зараз є розв'язання питання з безпековою ситуацією.

«Тільки безпечна держава готова гарантувати розбудову енергетики та критичної інфраструктури, яка не буде знищена ракетами. Ми маємо закрити небо, маємо бути готовими відбивати будь-які постріли».

Утім, питання безпеки неможливо швидко вирішити, адже війна досі триває. Існує перелік об'єктів, які вже зруйновано бойовими діями та які можливо відновлювати з точки зору наданих на них ресурсів, бо вони потрібні для громадян.

Головне питання: «Яка економіка нас очікує?» Ми звикли до того, що ми експортно орієнтована країна, а зараз експорт став складним.

Одним з виходів є ідея по створенню підприємств, на яких можуть працювати люди та створювати продукцію ще з доданою вартістю.

Остаточний вектор руху — побудова системи розвитку на основі вимог, які висуваються до вимог країн-членів Європейського Союзу.

Якщо ми закладаємо права людини та демократію, як принципи для всіх інших секторів, то постає питання конкуренції. Попри те, що в нашій країні війна — ми все одно залишаємося в конкурентному середовищі. Ми все одно змагаємося з іншими країнами світу за те, щоб бути розвиненою та привабливою країною. Не всі країни з високим розвитком готові безплатно надати допомогу іншій країні, бо в один день наша країна може стати кращою, ніж та, яка допомогла.

Від учасників лунало зауваження щодо захисту довкілля, що ці принципи не є наскрізними в інших розділах плану.

«У розділі про інфраструктуру 195 разів згадується слово «автомобіль», при тому 9 разів згадується слово «велосипед» та по 2 рази слова «трамвай» та «тролейбус».

Ми розуміємо, що принципи захисту довкілля — це наші зобов'язання для вступу до Європейського Союзу.

«На зустрічі фахівці презентували різні принципи, але не згадали саме про принципи захисту довкілля». Експерти зауважили, що захист довкілля є дійсно важливим та має стояти в перших пунктах.

«Усі результати є наслідком процесів. Аби отримати належний результат треба певним чином організувати процес. Ми не можемо охопити увесь комплекс питань, які треба вирішувати. Ми можемо організувати процес роботи над цим. А саме відкритість, прозорість, доступність, поважність та професіоналізм».

«До плану відбудови долучалися понад 2500 фахівців з різних сфер. Усі інтереси, які надають представники громадянського суспільства неможливо врахувати, тому доводиться знаходити певний баланс. Але держава намагається охопити всі такі інтереси».

До кого може звертатися громадянське суспільство?

Звучало від учасників форуму зауваження, що влада частіше ігнорує якісь пропозиції, аніж приймає їх. Для способу прийняття будь-яких пропозицій є пряма адресація міністерствам. Це забезпечить точне потрапляння пропозицій до адресата та ці пропозиції нікуди не пропадуть. Та для цього необхідно створити відповідну платформу. Зараз влада відкрита до будь-яких ідей, які можна надіслати на скриньку Уряду.

Упродовж форуму кожен зі спікерів відповів на таке питання: «Як план відновлення України впливатиме на реформи й розвиток країни, а також як впливатиме на життя громадян та в яких сферах?»

Ольга Лимар, виконавча директорка Коаліції Реанімаційного пакета реформ:

«На початкових етапах неможливо залучати всіх громадян одразу, але коло учасників має постійно розширюватись. Кожен громадянин має мати змогу надати свої пропозиції. Усі пропозиції суспільства не можуть бути включені, адже інколи консенсусу нема навіть між експертами. А в громадському суспільстві його тим паче не буде. Усі учасники відбудови (державні органи, громадянське суспільство та міжнародні партнери) мають бути рівноцінними учасниками цього процесу.

Реформи мають стати основою плану з відновлення України. Коли ми говоримо про відновлення, то мається на увазі не лише інфраструктура. А й те, що ми маємо рухатися за європейським шляхом та будувати ту країну, де кожен громадянин зможе себе реалізувати та гідно жити.

Воює не лише армія, а весь народ. Народ має відчувати свою відповідальність за перемогу та відновлення. Саме тоді держава буде отримувати якісні пропозиції щодо відновлення».

Олександр Слобожан, Голова Асоціації міст України:

«Війна дає нам можливість зреформувати систему місцевого самоврядування.

Виявилося, що органи місцевого самоврядування не були готовими до таких масштабних криз (йдеться про повномасштабне вторгнення росії в Україну), але децентралізаційна реформа передачі повноважень, фінансів та відповідальності на місцевий рівень дозволила ефективно обороняти наші населені пункти.

Децентралізаційна реформа України може стати моделлю трансформації в інших сферах реформ, адже ця реформа є найуспішнішою та на її успішність звертають увагу інші країни ЄС».

Михайлина Скорик-Шкарівська, заступниця Бучанського міського голови, виступила з роз'ясненням щодо відбудови та добудови Бучі:

«Ми маємо відновити не те що було, а те, що буде новішим та сучаснішим. Ми маємо запропонувати настільки багато переваг в простому місті, щоби людина між Бучею та Гамбургом вибрала Бучу.

Усі плани відновлень треба пробувати заземляти на місцевий рівень і дивитися, з якою динамікою рухається відбудова».

Віталій Гліжинський, координатор мережі Всеукраїнської ініціативи «Активна Громада» від Інституту «Республіка»:

«Процеси в майбутньому України мають відбуватися за участі громадян. Перед нами стоїть виклик, який стосується того, як люди мають пережити найближчі дні, місяці, найближчу зиму. Люди не можуть повернутися у свої будинки або відбудувати їх, оскільки нема точної процедури, щоб отримати компенсацію. Економічний фронт є не менш важливим. Люди, які зараз не воюють, повинні створювати економіку та ту потужність, яка буде живити ЗСУ та нашу країну.

Обороноздатність України необхідно підіймати, щоб бути впевненими у завтрашньому дні й не боятися відкривати нові бізнеси, проєкти та щось будувати в Україні, а не виїжджати з неї.

Дати громадянам вибір куди саме піде його частина податків. Дати їм впевненість, що ці кошти підуть саме туди».

Марія Голуб, експертка з євроінтеграції Мережі захисту національних інтересів «АНТС»:

«Громадянське суспільство України має бути долучене до всіх стадій розробки плану відновлення країни. Важливо прив'язати відновлення до процесу реформ, а звідти можна говорити про фінансування. Зараз потрібно якнайшвидше напрацювати структуру, тобто підхід до відновлення. Необхідно показати український інтерес та якими ми себе бачимо через кілька років. Перш за все це мають бути галузі, у яких ми покажемо наші активні економічні позиції.

«Серйозна відбудова почнеться тоді, коли будуть зрозумілі безпекові гарантії».

Серед учасників лунали пропозиції щодо залучення міжнародних волонтерів, проведення публічних консультацій, завдяки яким можна уникнути суспільної критики. Щоб було видно, що держава не відкидає громадянське суспільство від цього процесу.

Чому успіх залежить від кожного?

Суспільству важко осягнути те, що відбувається в країні. Кожен робить те, на що здатен. І якщо кожен так буде робити, то це буде рухати нас далі.

Якщо ми поодинці, то нас легко зламати, а коли ми єдині, то ми обов'язково переможемо. Нам потрібно зберегти дух Майдану та залучати інших громадян.

Метою Форуму було створити поле для діалогу між різними представниками громадянського суспільства України щодо національного плану відбудови. А також проінформувати та долучити активних громадян до пошуку ефективних рішень щодо відновлення нашої країни.