Волонтерський центр у селищі Маневичі на Волині – це сотні тонн зібраних і доставлених вантажів нашим військовим та постраждалим від війни цивільним людям, кілометри сплетених маскувальних сіток і безмежжя любові й вдячності кожному українському Воїну. 

Вже на другий день широкомасштабного російського вторгнення в Маневичах на повну кипіла волонтерська робота, а на базі місцевого Центру творчості дітей та юнацтва був створений благодійний хаб, що став підрозділом луцького волонтерського центру «Серце патріота». Очолила його директорка закладу дитячої творчості Валентина Ковальчук, яка своєю активністю, невсипущою енергійністю і вражаючою силою духу й досі єднає всіх краян навколо добрих справ. 

«Якби у перші місяці повномасштабної війни з білорусі на нас пішли танки – ми могли б просто закидати їх салом, бо за той час відправили його три тонни», − з усмішкою говорить Валентина Миколаївна, згадуючи як дружно жителі Маневиччини долучилися до збору продуктів харчування та речей. Невпинно тривала робота: плели сітки, шили необхідне спорядження, розвантажували-перезавантажували гуманітарну допомогу, яка надходила... Приходили працювати у волонтерських центр не тільки місцеві мешканці, а й внутрішньо переміщені особи з Києва, Волновахи, Маріуполя. 

Розповідає вона, що жодна людина, до якої зверталися волонтери за допомогою, не відмовила. Старостинські округи, всі заклади, установи та організації Маневицької громади надають підтримку у виконанні замовлень від військових. 

Телефон пані Валентини не змовкав ні вдень, ні вночі: автомобілі, запчастини, будівельні матеріали, ліки на госпіталь, необхідна військова амуніція та військове приладдя, окопні свічки, продукти харчування. 

«Для волонтерської допомоги налагодили партнерські зв’язки з українськими діаспорами в Польщі, Італії, Франції та литовськими друзями із м. Купішкіс, − зазначає координаторка центру. − Сформувались три групи бригад волонтерів, які постійно їздять до воїнів. Маневицька група − в складі Володимира Лазарука, Андрія Філіпчука, Віталія Сопронюка та Михайла Мельничука. Оконська – це Володимир Здрок, Олександр Лановий, Дмитро Бутько, Валерій Бортник, Микола Ковбасюк. Прилісненська – Сергій Савонік, Віталій Панько, Богдан Євпак, Максим Назарук». 

Для поїздок вони використовують власні автомобілі, а на заправку машин спрямовують і свої кошти, й інших небайдужих до майбутнього України людей. «Волонтерські буси хлопців накручують в обидва кінці дороги до двох із половиною тисяч кілометрів, − продовжує Валентина Миколаївна. − Маршрути у них різні: Харківський, Запорізький, Миколаївський, Донецький, Луганський напрямки. На карті, що знаходиться у нашому волонтерському центрі, можна побачити, куди доставлено волонтерську допомогу із Маневич. Наші хлопці-волонтери ризикують своїм життям, вирушаючи на фронт. Вони з нетерпінням очікують на виїзд. Їх просто тягне в дорогу до хлопців, аби допомогти, морально і психологічно підтримати, побачити живими й здоровими наших захисників». 

Ці волонтери проїхали сотні тисяч кілометрів доріг у саме пекло війни. Вони мають від військових багато подяк, грамот та інших відзнак, а група із Маневич отримала особливі нагороди – медаль кожному із хлопців «Волонтеру – людині з великим серцем». Ціла колекція відзнак і подяк є й у Валентини Ковальчук, а ще − пам’ятні подарунки й дорогі серцю синьо-жовті прапори, підписані нашими військовими із вдячністю за допомогу.  

«Хочемо Перемоги – маємо наближати її всі разом! Ми всі громадою не маємо права зупинятись, – переконана пані Валентина. – Навіть маленька звістка з рідної землі – оберіг, лист від дитини, її малюнок, домашній пиріг, − все це нагадує воїну, що про нього пам’ятають, що його чекають».

 Валентина Миколаївна нині поєднує й роботу директорки ЦТДЮ, й координаторки волонтерського хабу. 

«Вважаю, що місія волонтерства, яка покладена на мене і команду, є почесною. Я вдячна Господу Богу, що доручив її мені. Доки Він дає мені сили, буду працювати задля наших захисників, задля Перемоги і миру. А ми переможемо, бо в нас є Віра, Надія та Героїзм!» − каже вона. 

Довідка. Матеріал підготовлено та опубліковано в рамках проєкту "Активна Громада: право вибору", який підтримується Національним Демократичним Інститутом (NDI) за фінансування наданим Агентством США з Міжнародного Розвитку.

Примітка. Місія «Активної Громади»: досягнути добробуту через демократичний розвиток громад України. Мета на 2025 рік: активізувати та залучити щонайменше 1% громадян до участі у прийнятті рішень та просуванні реформ в Україні на системній основі для добробуту в громадах України. Ініціатива створена в межах діяльності Інституту «Республіка». Ми працюємо задля підвищення свідомої активності громадян.

Автори: представники ВІ "Активна Громада" Маневиччини