Власноруч зв’язані речі для наших військових – це тепло, вдячність, турбота й підтримка від рукодільниць. 

Деякі майстрині з Маневиччини почали в'язати для українських захисників ще до початку повномасштабної російської війни проти України. А ще хтось доєднався до них минулоріч у холодний сезон, дбаючи, аби наші хлопці не мерзли, й продовжує це робити й зараз. 

«Кожен носочок в’яжу й молюся Богу, аби Він вберіг життя солдатикові, який його носитиме…» – каже в’язальниця із Кам'янухи Надія Татюк, котра відправила нашим військовим кілька мішків шкарпеток. Цій жінці через проблеми зі здоров’ям важко ходити, тож вона здебільшого сидить. А щоб не марнувати час, взялася робити ось таку добру справу для наших воїнів. 

Подивувала вона цим волонтерку з Маневич Галину Хмеляр, яка допомогла їй із нитками.  

"Мене всю аж пройняло, коли побачила цілий мішок шкарпеток від цієї жінки і в кожній парі – цукерки та вислів із Біблії…" – згадує Галина Леонтіївна, яка в’яже спицями ще із п’ятнадцятирічного віку. Шкарпетки, шарфи, кофти, кардигани, плаття – все у неї чудово виходить. 

Пані Галина – волонтерка із великим серцем, яка вже десятий рік допомагає Героям нашої країни та їхнім сім'ям. В’язання для неї – ще одна нагода зробити для них добрий вчинок.

"Зазвичай я своїх виробів і не рахую – зв'язала та й передала. Цьогоріч першу партію відправила у 79-ту окрему десантно-штурмову бригаду в м. Миколаїв. Минулого року їх передала досить багато. Допомогли із в'язанням працівниці ТВСВ Колківського ЦПО в смт Маневичі Валентина Ліщук, Наталія Ковердюк та Наталія Карплюк," – ділиться вона, додаючи, що в'язати їй не складно. Важкою для неї була лише одна пара шкарпеток, яку дов’язала два роки тому за своєю подругою Валентиною Горайчук. Жінка щороку перед Святом Миколая передавала воїнам по десять пар шкарпеток. Хоч і була онкохворою, але все одно переймалася всім серцем долею наших захисників. А того року вже перед смертю змогла вив’язати лиш дев’ять пар, десяту дов’язала Галина Леонтіївна. Вона і була для неї важкою… 

 Окрім шкарпеток, в’яже для воїнів пані Галина і шапки – зараз оволодіває корейським кругом, аби швидше їх виготовляти. 

Допомагають з вʼязанням і маневичанки Галина Живанюк та Алла Бондарчук. В пані Алли, яка дуже швидка в руках, у цій справі справжні рекорди – вив’язує по три шкарпетки на день й за минулий холодний сезон виготовила їх для бійців ЗСУ аж 160 пар. 

"Я можу їх в'язати навіть із закритими очима," – з усмішкою каже вона. – "Працюю кухарем у Маневицькому ліцеї № 1 ім. Героя України Андрія Снітка, є, звичайно ж, й домашні справи, та намагаюся завжди знайти час і на в’язання."

Виготовляє Алла Василівна для воїнів рукавиці та шкарпетки, які в’яже різного розміру – і в берці, і для чобіт. Аби мати на це нитки, розплатала всі теплі речі, які в сім’ї вже давно не носять. Допомагають із нитками і в Маневицькому волонтерському центрі, куди вона заносить свої вже готові вироби, приносять одяг на розпускання й знайомі маневичани, дещо вишукує їх в магазинах продажу вживаних речей, в’язала також із італійських ниток, мотки яких для цього їй спеціально прислали куми з-за кордону. А в свої шкарпетки жінка зазвичай кладе розсипний чай, аби ще й ним зігрілися наші Герої. Вона також із перших днів повномасштабної війни як кухар готувала для військових, возила пиріжки та рогалики на блокпости, й нині також їм відправляє свої смаколики. 

Завдяки своїм вмілим рукам дарує тепло нашим героям і Людмила Веремчук із Маневич. Вона постійна учасниця різних волонтерських активностей, зокрема, і в’язальної. Свої вироби – шкарпетки та шапки, які вив’язує гачком, віддає зазвичай знайомим військовим або відсилає чи передає їм адресно.  

"Минулої зими виготовила шкарпеток десь більше п’ятдесяти пар. В’язала і спецшкарпетки для поранених у ноги бійців, які трохи більші за розміром і з ґудзичками. Передала їх у Луцький військовий госпіталь," – ділиться Людмила Володимирівна, зазначаючи, що в'язати уміла й любила завжди, та все не вистачало за роботою на це часу. Тепер же в неї його більше, тож і згадала минулоріч про своє вміння, аби так подарувати українським захисникам трохи тепла. Її вироби зігрівають багатьох маневичан і друзів її чоловіка із села Годомичі, а також їхніх побратимів. 

Довідка. Матеріал підготовлено та опубліковано в рамках проєкту "Активна Громада: право вибору", який підтримується Національним Демократичним Інститутом (NDI) за фінансування наданим Агентством США з Міжнародного Розвитку.

Примітка. Місія «Активної Громади»: досягнути добробуту через демократичний розвиток громад України. Мета на 2025 рік: активізувати та залучити щонайменше 1% громадян до участі у прийнятті рішень та просуванні реформ в Україні на системній основі для добробуту в громадах України. Ініціатива створена в межах діяльності Інституту «Республіка». Ми працюємо задля підвищення свідомої активності громадян.

Автори: представники ВІ "Активна Громада" Маневиччини