Кожна ініціатива під час війни є надзвичайно цінною та важливою, оскільки спрямована на допомогу захисникам та об'єднання спільноти навколо важливої справи. Виготовлення окопних свічок для підтримки військових — це велике діло, яке показує підтримку та відданість тим, хто захищає країну.
- Коротко представтеся. Ваше прізвище та ім’я, чим займаєтесь, звідки ви?
Мене звати Любов Йосипівна Волошанська, я працюю в бібліотеці-філії №8 Дрогобицької міської централізованої бібліотечної системи. Ця бібліотека знаходиться в м. Стебник в приміщенні Народного дому. Окрім того я очолюю Стебницьке низове товариство " Просвіта".
- Розкажіть про вашу ініціативу виготовлення окопних свічок для ЗСУ. Хто започаткував ініціативу? Коли започаткували? Скільки людей до неї входить?
Ми завжди думали як і чим можна було б допомогти нашим захисникам. Думали про різні речі, можливо плести маскувальні сітки, але наше приміщення не дозволяє нам такого, тому зупинилися на окопних свічках. Окопні свічки я десь побачила у фейсбуці, що якась бібліотека їх виготовляє, і я подумала, що чому б це не зробити у нас. У нас є добрий друг, помічник і активна учасниця, а часто і ініціатор наших заходів, котра ще є й є депутатом Дрогобицької міської ради - Анна Іваночко. Своїми міркуваннями я поділилася з нею, вона охоче підтримала цю нашу ініціативу. І в принципі, так як наша бібліотека завжди була таким острівцем, де гуртуються люди духовні і патріотичні, то я подумала, що ці люди також долучаться до цієї ініціативи, не будуть байдужими, підтримають нас, і так воно і сталося. Постійні учасники ініціативи - це наші бібліотекарі, нас четверо, також Анна Іваночко з чоловіком, Ярослав Баран, він фотограф, блогер, поет, співак людина надзвичайно ініціативна, також хочу згадати Зеновію Левицьку, колишню директорку загальньоосвітньої школи №11,і фотографа Михайла Гриціва, Лесю Білинську. Цих активних творчих людей ми і об'єднали навколо цієї ініціативи, . Ми залучаємо до цих майстерень всіх бажаючих, адже виготовити свічку виявилося не важко, порізати цю картонку, скрутити, скласти її в бляшанку. Тому долучитися може кожен бажаючий. До майстерок повсякчас долучаються нові люди.Хтось приходить один, два рази, хтось, наприклад ,як Анжела Хухновська, стає постійним її учасником.Також активними учасниками всіх майстерок є діти. Патріотами не народжуються- їх виховують.
Минулого року більше долучалися внутрішньо переміщені особи, тепер менше.Багато із наших свічкарів повернулося до рідних домівок. Переважно на наших майстерках 7-10 чоловік, буває 15. В нас завжди гамірно, цікаво, тому що ми ті майстерки проводимо з напрямком і культурним, і історичним, ми не просто ріжемо, витинаємо, складаємо, ми кожну майстерку продумуємо. Ми нашу розмову в майстерках спрямовуємо в творче чи інтелектуальне русло. Наприклад, на наші майстерки приходив доцент Одеського інституту ім. Мечникова, історик Тарас Вінцковський , так він нам прочитав дуже цікаву лекцію про Крути. Він приїздить в Стебник, бо його батьки тут проживають. Іншого разу до нас завітав вертеп, ще на інших ми організовуємо розмови про якісь пам'ятні історично-літературні дати. Так що ми поєднуємо і корисне і приємне.
- З якого періоду ви почали виготовляти свічки? Як часто ви це робите?
Ми почали робити минулого 2022 року, вже ближче до зими, з жовтня місяця, тому що наступили холоди, і ми подумали, що наших захисників треба чимось зігріти, а власне що як не окопна свічка може допомогти зігріти військового, котрий там в холодному окопі, який може запаливши її підігріти їжу і підсушити одяг, подумали, що це дуже важливо. Ми проводили щоп'ятниці ці майстерки до літа, провели 21 майстерку. В цьому році від жовтня ми провели вже 7 майстерок і плануємо проводити далі, не зупиняємося.
- Від кого отримуєте замовлення про необхідність окопних свічок? Куди їх відправляєте?
До нас зазвичай звертаються волонтери. В цьому році ми вже передали 100 свічок на Харківський напрямок, 80 – на Дружківку, сьогодні до нас приходив волонтер, хоче забрати 100 свічок на Донецький напрямок. Минулого року ми відправили на фронт близько 2000 свічок. За одну майстерку ми виготовляємо від 60 до 100 заготовок, а заливають ці свічки люди на відкритому вогні. Ми спочатку пробували заливати самі, терли на терці той парафін, пробували заливати свічки в бібліотеці, чайником розігрівали, це все чадило, ну і з питань технічної безпеки заливати у бібіліотеці це не добре. А потім знайшлися люди,що заливають свічки вдома. Минулого року свічки заливала Наталя Олексин, вона працює в Дрогобицькому педагогічному університеті, . І безмежна наша вдячність родині стебничан Ліді та Миколі Мороз. Вони, як тільки у нас появляється віск, відразу забирають заготовки і заливають. Тоді вже готові свічки складаємо в себе в бібіліотеці і відправляємо тим, кому це потрібно.В переважній більшості ми робимо стандартні свічки виготовлені з картону, вирізаємо смужечки, скручуємо картон равликом і закладаємо в бляшанки.
Минулого року в нас була проведена спільна майстерка з волонтерами з Східниці, вони нам порадили замість картону використовувати плити ДВП. Це дуже хороший метод, ці свічки не чадять, але справа в тому, що туди треба дуже багато воску, а віск це великий дефіцит для нас. Тепер ми задумуємось над тим, щоб виготовляти свічки з шишок. Наші волонтери сушать шишки, вони мають бути добре просохлі, ми будемо закладати їх в бляшанки, і це все буде заливатися воском. Кажуть такі свічки менше чадять і дають запах хвої.
Ще принагідно хочу розказати, бо в нас переважній більшості збираються творчі люди, і в нас є постійний учасник майстерок, фотограф Михайло Гриців. Під час однієї з майстерок з волонтерами зі Східниці цей фотограф всі ті цікаві моменти відзняв і зробив фотокнигу. Тут волонтери наші і волонтери зі Східниці. Ця книжка залишиться нам на пам'ять і для історії нашого міста.
Наші майстерки також спонукають людей до поетичної творчості. От Ганна Іваночко написала такий вірш.
Вогник окопний тихесенько тліє,
теплом всіх вояків колись він зігріє.
Свічка горить і надія жевріє -
не за горами за крок ми до мрії!
З любов'ю тепло ми творили руками.
Ми з Вами, ми з Вами, бодай і думками.
І щиро ми вдячні Вам за жертовність,
за любов до землі, за міць та духовність.
За праведну віру, що ми переможем.
І плем'я вороже здолаєм. Ми зможем!
І свічечка хай нам в цьому допоможе.
За ласку з небес Тебе просимо, Боже!
- Де ви знаходите кошти чи матеріали на виготовлення окопних свічок?
Це все допомагають нам самі стебничани. Ми звертаємося до священників церви. Наприклад, отець Олег Бісик двічі нам допоміг з воском. Минулого року нам трохи допомагали волонтери з Польщі, є такий Томаш Залверд і Дорота Квітковська, вони нам допомагали парафіном. Навіть вони надіслали нам відеозапис про те, що дякують від міжнародних волонтерів за нашу працю і за наші передані окопні свічки. Вони також забирали частину окопних свічок і везли туди на фронт, тому що вони постійно їздили туди в гарячі точки. А практично з парафіном дуже важко, це болюче питання. Заготовки ми постійно робимо, і як тільки з'являється парафін ми одразу заливаємо. Коштами нам не допомагають люди, більше матеріалами.
- Розкажіть також про ваші творчі заняття з дітьми. Що це за заняття і як давно ви їх проводите?
Тільки як почалось повномасштабне вторгнення, ми активізували свою роботу з дітьми. Найперше в нас було багато діток внутрішньо переміщених. Для чого ми хочемо здобути перемогу? Ну найперше, щоб дітки мали щасливе дитинство. І треба було якось відволікти їхню увагу. Адже на їхню долю випало таке не просте випробування. І тому ми почали організовувати дитяче дозвілля. Щочетверга ми проводили різноманітні майстер-класи. Також ми проводили казкотерапію, книготерапію, ми різні ігри з ними проводили. Коли ми бачили, що дітки зі щасливими очима виходили, тримали в руках свої роботи, ми собі думали: «Як добре, що ми це робимо».
От, наприклад, кілька днів тому ми проводили майстер-класи по виготовленню ляльок мотанок. Ми підключилися до проєкту «Подаруй світло Різдва», який проводить Дрогобицька центральна бібліотека. Може хтось сказати, що ну для чого воїнам та лялька мотанка, адже їм потрібна амуніція, зброя, їжа, але ми знаємо, що лялька мотанка – це давній український оберіг, магічний талісман, а ще виготовлена дитячими руками, я думаю, що вона несе такий неймовірний захист. І от ми виготовляли з дітьми такі три типи ляльок. Перша – це вузлова лялька мотанка зі жгуту. Дітки до ляльок мотанок домальовували крильця і писали на ляльці: «Нехай бережуть тебе ангели».
Наступну ми виготовляли з дітьми ляльку "Травницю". Ця лялька дуже позитивна, з пишними жіночими формами. В спідничку цієї ляльки ми закладали м'яту. Ця лялька так чудово пахне, і думалось, що нехай ця пахуча лялька принесе радість нашим хлопцям і дівчатам, хай знімає їх втому, а ще добре знаємо, що м'ята заспокоює.
Ще одну майстерку ми зробили, на ній виготовляли ляльку "Подорожницю". Ми знаємо, що колись нашим предкам, які йшли на війну давали таку маленьку лялечку подорожницю, це був як оберіг. Ми подумали, що це буде гарним подарунком для наших воїнів. В ці лялечки ми клали полин, сіль і мак, це є своєрідним захистом для військових. Хай ця дитяча енергетика рятує наших воїнів. Я думаю, що ці лялечки принесуть радість і тепло нашим захисникам, хоч трохи їх психологічно розвантажить. Діти ще також малюють малюнки, пишуть побажання нашим захисникам.
- Як думаєте, чому важливо громадянам об’єднуватися в різні громадські ініціативи?
Особливо зараз це є дуже важливим, тому що, ну найперше, завжди має бути людина ініціатор, котрий гуртує навколо себе інших людей. Бо коли люди не згуртовані, людям значно важче працювати, а коли люди тримаються разом і одержимі одною ідеєю, однією метою, то і справа йде швидше. Це дуже велика справа ці громадські ініціативи, вони потрібні, були потрібні і раніше, а особливо зараз в цей не легкий час. Тож разом до Перемоги.
Довідка. Матеріал підготовлено та опубліковано в рамках проєкту "Активна Громада: право вибору", який підтримується Національним Демократичним Інститутом (NDI) за фінансування наданим Агентством США з Міжнародного Розвитку.
Примітка. Місія "Активної Громади": досягнути добробуту через демократичний розвиток громад України. Мета на 2025 рік: активізувати та залучити щонайменше 1% громадян до участі у прийнятті рішень та просуванні реформ в Україні на системній основі для добробуту в громадах України. Ініціатива створена в межах діяльності Інституту "Республіка". Ми працюємо задля підвищення свідомої активності громадян.
Провела інтервʼю: Нестор Леся, комунікаційна координаторка ВІ «Активна Громада» в Дрогобичі.
Тільки зареєстровані користувачі можуть залишити коментар