Зустрічі відбувалися за трьома напрямами: досвід залучення громадян, проведення адвокаційної кампанії, налагодження співпраці з владою та партнерськими організаціями. В ході зустрічей учасники ділилися власним досвідом та напрацювали рекомендації для інших ініціатив. 

Впродовж останніх місяців Всеукраїнська ініціатива "Активна Громада" організовувала серію зустрічей з ініціативними групами та волонтерськими ініціативами з обміну досвідом, який допоможе створити майданчик для комунікації та підсилити спроможність ініціатив у громадах.

Зустрічі відбувалися за трьома напрямами: досвід залучення громадян, проведення адвокаційної кампанії, налагодження співпраці з владою та партнерськими організаціями. В ході зустрічей учасники ділилися власним досвідом та напрацювали рекомендації для інших ініціатив. 

Серед сфер, в яких працюють ініціативні групи:

- інтеграція громадян зі статусом ВПО у нових громадах;

- психологічна підтримка громадян;

- збір коштів й допомога військовим;

- робота з молоддю. 

Чимало ініціатив громадян пов’язані з інтеграцією та підтримкою ВПО. Так, Ольга Мірошниченко презентувала ініціативу щодо створення чату для ВПО в Дрогобичі. Сама жінка з Харкова, але переїхала через місяць після початку повномасштабного вторгнення. По приїзду була дуже розгублена і відчувала нестачу інформації, яка б допомогла швидше інтегруватися в громаду. Також спілкуючись з іншими ВПО вона зрозуміла, що комунікація між ВПО майже не відбувається, оскільки немає єдиного комунікаційного майданчику, тому у неї виникла ідея створити чат для ВПО в Телеграмі. До цього чату долучалися люди, а також збільшувалась кількість адмінів чату, які публікували інформацію та писали різні рубрики, таким чином ініціатива розросталась. Зі збільшенням читачів чату з’явились шахраї, які публікували неправдиві збори, тому виникла необхідність ввести систему захисту для чату і розробили бот, який моніторить повідомлення та видаляє підозрілу інформацію. Тепер Ольга хоче організувати видачу речей для ВПО в Дрогобичі спільно з міжнародною організацією Карітас Україна.

Історію про те, як люди об’єдналися навколо інформаційної діяльності, ви можете прочитати на порталі "Активної Громади": "Переселенці Дрогобич": як ВПО з Харкова Ольга Мірошниченко створила чат та канал в ТГ для полегшення життя у новому місті". 

Активістка Анастасія Ралдугіна поділилася волонтерським досвідом із Новомосковська. Від початку повномаштабного вторгнення разом з командою плели сітки, рили окопи, ремонтували машини для ЗСУ. Потім почали організовувати благодійні ярмарки, розпочали створювати футболки з патріотичними дизайнами, шопери, різні сувеніри, магніти. Згодом до ярмарків почали залучати майстрів. Загалом, командою вже проведено 9 заходів такого формату, на яких зібрано понад 250 тисяч гривень. На зібрані кошти купували необхідні речі для військових. Ще у 2014-2015 роках організовували концерти для військових. Наразі ж займаються проведенням інформаційних кампаній для військових частин. Йдеться про організацію заходів, де військові розповідали місцевим що вони роблять, які в них задачі тощо. Цим самим збирали і кошти на потреби військових. Також активісти розмальовують різні предмети. Зокрема, розмальований тубус продали на аукціоні за 20 тисяч гривень. Нині є ідея організувати ярмарок їжі. Організовували благодійні вечори з аукціонами у співпраці з місцевими громадськими організаціями.. 

Дніпровські волонтери Владислав та Максим Красіков є учасниками ініціативи PowerArmy, яка займається переробкою акумуляторів з електронних сигарет длястворення з них повербанків для військових. Першу партію відправили в 93 бригаду, військові якої були їхніми знайомими та допомагали їм виправляти помилки, вказуючи на них. За весь час зробили близько 40 шт. Наразі є ідея організувати воркшоп з виготовлення таких павербанків для студентів. 

Учасниці Богуславського волонтерського штабу (далі БВШ) поділилися своїм досвідом. Марина Гогуля розповіла, щонайголовніший напрям діяльності БВШ - є допомога ВПО та ЗСУ. Згодом, у роботі БВШ виокремився ще один напрямок – це організація та проведення культурних благодійних заходів, зокрема і для підвищення зборів для ЗСУ. Так з’явилася ідея проведення циклу культурних заходів «Портал крізь століття». В межах Штабу створена окрема інформаційна команда. Є Телеграм-канал з великою кількістю підписників, Фейсбук-сторінка; співпрацюють з місцевими ЗМІ. Крім того, створена окрема база контактів і ВПО, і волонтерів. Аби залучити більшу кількість людей до благодійних заходів – організовували їх на професійному рівні, креативно.Загалом за півторарічну діяльність БВШ зібрав майже 500 тисяч гривень, які були спрямовані на допомогу ЗСУ та ВПО. 

Інтерв’ю з Мариною ви також можете прочитати на порталі "Активної Громади": "Рускій мір" спочатку поширювався через культуру, а потім вже на танках сюди їхали". 

Також своїм досвідом допомоги ЗСУ поділилася й учасниця волонтерського соціально-благодійного проєкту за підтримки Всеукраїнської Ініціативи "Активна Громада" Ірина Павліченко. Разом з іншими учасниками ініціативи вони створили документальну публіцистичну виставу, показуючи яку – збирають кошти на автівку для військових. Поміж тим, наскрізною ідеєю вистави лишається наполегливе нагадування про те, що ця війна триває століттями й саме зараз ми маємо покласти їй край. В цілому, за час показів вистави вдалося долучити близько 1000 глядачів. Наразі вдалося зібрати майже 85 тисяч гривень. 

Інша представниця Богуславського волонтерського штабу Вікторія Олійник розповіла про діяльність штабу на початку повномасштабного вторгнення. Вони займалися знаходження житла для ВПО, надавали гуманітарну та психологічну допомогу, організовували дозвілля для дітей. На цей час вони займаються гуманітарною допомогою ВПО, але думають цей напрямок призупиняти через зменшення потреби. В цьому їх підтримала учасниця ініціативної групи з підтримки ВПО в Дрогобичі Ольга Мірошниченко зазначивши,що залишається невелика категорія ВПО, яка потребує гуманітарної підтримки, але більше ВПО потребують психологічної допомоги та допомоги в працевлаштуванні. 

Тому під час зустрічі Олеся Лапікова, координаторка ВІ "Активна Громада" у м. Запоріжжя, поділилися ініціативою із Запоріжжя про кімнату терапії іграшкою, яка створена для дітей ВПО та допомагає в їх психоемоційному розвантаженні. Дитина має змогу забрати цю іграшку з собою, а сама іграшка служить для неї опорою та заспокоєнням в непрості моменти. У кімнаті можуть займатися близько 10-ти дітей. Робота з кожною дитиною є індивідуальною, психологи вивчають проблему дитини, та обирають методи роботи з дитиною в форматі терапією іграшками.

Як працює кімната та які підходи у своїй роботі використовують спеціаліти можна переглянути на нашому YouTube-каналі: "З іграшкою до зцілення: Як арттерапія допомагає дітям у воєнний час". 

Інший досвід - від ініціативних груп у Дніпрі, які проводять арттерапевтичні заняття для дітей ВПО на базі Бахмутського хабу. Але, на думку Дмитра Чернишова, координатора мережі “Активна Громада” у Дніпрі, інформація щодо волонтерських ініціатив в місті висвітлюється мало. В Дніпрі є представництва міських рад з міст, які є окупованими, а саме: Бахмут, Маріуполь, Сєверодонецьк, Лисичанськ та ін. Ці представництва міських рад займаються здебільшого гуманітарною допомогою ВПО зі своїх міст.  

Одним із ключових викликів у роботі ініціатив лишається залучення громадян. На основі обміну досвідом, представництво ініціативних груп Жмеринки, Краматорська, Кропивницького та Ужгорода поділилися власними спостереженнями щодо залучення громадян, які можна застосовувати і враховувати при роботі інші ініціативні групи:

- з метою залучення учасників до ініціативних груп варто застосовувати кампанію «Від дверей до дверей», дворові зустрічі, соціальні мережі, базу електронних петицій тощо;

- ініціативним групам бракує культури й традицій соціального згуртування, яке має починатися з малих спільнот (родина, будинок, вулиця);

- інституційне зміцнення ініціативних груп теж має свій вплив на соціальне згуртування у громадах;

- потрібно проводити постійні навчання ініціативних груп, обмін досвідом, яке дозволить мати вплив у громаді та поліпшить синергію влади й громади тощо;

- потрібно, аби громадяни мали певні повноваження щодо рішень, які впливають на їхнє життя;

- залучення громадян та участь громадян мають одну й ту ж саму мету: покращення рівня державних послуг та розробки більш орієнтованих на реальні проблеми громадян політик;

- залучення громадян є ініціативою згори донизу й ініціюється органом місцевого самоврядування. Міські чиновники запрошують громадян долучитися до процесу обговорення, оцінки нових політик та проєктів, які були розроблені ОМС.

Так, на одній із зустрічей представники й представниці молодіжних рад при Хмельницькій ОВА, Івано-Франківський ОВА, при Шосткинській міській раді та молодіжної політики Західної Донеччини поділилися власними спостереженнями щодо роботи з молоддю та їх залучення:

- якщо Молодіжна рада створена під певний прокт, то багато зусиль необхідно докласти, щоб вона переросла в реально діючий орган. Адже часто такі ради створені поспіхом і не всі учасники та учасниці сповідують ті цінності та принципи, які закладені в ідею створення Молодіжної ради. У результаті така Молодіжна рада може бути недієвою;

- коли молодь активно не зголошується до вступу у Молодіжні ради, як ідею до їх пошуку та залучення, можна використати проведення заходу на базі ліцеїв, зокрема проведення активностей до Днів учнівського самоврядування. Таким чином можна виявити активістів і вже їм цільово пропонувати вступати до молодіжної ради. Інколи молодь не зголошується самостійно, бо має "комплекс самозванця";

- Молодіжним радам варто у соцмережах та на заходах більш детально розповідати про те, хто вони, чим займаються і для чого створені. Адже частина людей сприймають Молодіжні ради несерйозно чи взагалі думають що це політичний проєкт;

- Молодіжним радам, які починають свою роботу, не варто розпорошуватися на проведення декількох заходів одночасно чи на проведення заходів з малими інтервалами. Адже відсутність досвіду може призвести до погіршення якості організації заходів і до розгубленості чи надмірного навантаження на учасників та учасниця молодіжної ради;

- не проводьте заходи заради заходів або ж виходячи з того, що ми можемо провести. Заходи мають відповідати запитам молоді. Для виявлення потреби, наприкінці організованих заходів можна учасникам та учасниця роздавати для заповнення анкети. Таким чином можна отримати інформацію про ті заходи чи теми, які цікавлять молодь. І саме під ці заходи шукати тренерів, тренерок, майстринь, експертів тощо.

- Події (форуми, зустрічі, тренінги тощо), зокрема ті, які розраховані на велику кількість учасників та учасниць, проводити у приміщеннях, що мають сховище, або у просторах-сховищах. Якщо подія відбувається на відкритій території, то локацію варто обирати, виходячи із наявності поблизу сховища;

- важливо залучати молодь з малих містечок і сіл, а не лише з обласного центру, а також - працювати над підвищенням компетенцій молоді, знову ж таки, з невеликих громад. Адже малі громади мають менше можливостей для молоді, щоб розкрити та реалізувати себе;

- молодь не відвідує “нудні” заходи. Вони не налаштовані сидіти й слухати лекції, семінари, пасивні виступи спікерів. Для молоді варто проводити заходи в активних форматах: ігри, групова робота тощо;

- важко на початку, коли немає розуміння що робити, з ким співпрацювати, як залучати людей, як їх мотивувати. Але, головне почати, навіть із невеликою кількістю активістів, основне - це бажання робити й реалізувати задуми.

Такі зустрічі з ініціативними групами та волонтерськими ініціативами з обміну досвідом допомагають активістам та волонтерам познайомитися один з одним, поділитися кейсами успіху та обговорити виклики, надихнутися прикладом інших та розповісти про свою діяльність. 

Довідка. Матеріал підготовлено та опубліковано в рамках проєкту "Активна Громада: право вибору", який підтримується Національним Демократичним Інститутом (NDI) за фінансування наданим Агентством США з Міжнародного Розвитку.

Примітка. Місія "Активної Громади": досягнути добробуту через демократичний розвиток громад України. Мета на 2025 рік: активізувати та залучити щонайменше 1% громадян до участі у прийнятті рішень та просуванні реформ в Україні на системній основі для добробуту в громадах України. Ініціатива створена в межах діяльності Інституту "Республіка". Ми працюємо задля підвищення свідомої активності громадян.

*Текст підготовлено на основі матеріалів за результатами зустрічей в громадах.

Авторка: Наталія Малиновська, керівниця проєкту "Право вибору".