
"Допомагаючи іншим, ти допомагаєш собі. Я роблю щось безкоштовно, і мені допомагають безкоштовно. Все повертається. Не грошима, а певними зв’язками, чудовими людьми, ще чимось іншим. Завжди легше віддавати, ніж просити. Волонтерство – це допомога різним групам людей, ЗСУ, теробороні, всім хто потребує. Щось знайти, передати, вирішити питання, допомогти. Волонтери дарують свій час, енергію, знання. Але все, що робиться волонтерами, має робитися від душі. Адже втомлюється багато волонтерів. Втомилися - відпочиньте трохи, зробіть щось для себе, адже коли немає гармонії, то допомога такого волонтера вже ні до чого. Тому, щоб допомагати іншим, має бути бажання і можливості, а не так, щоб робити все через силу. Маєш отримувати задоволення від того, що ти робиш", - волонтерка пані Марина.

Про евакуацію з Маріуполю: "Ми бігли через зруйновані квартали, дорога була чорною від попелу та засипана дрібним битим склом. Інколи доводилось присідати чи ховатись у вцілілих під’їздах, під парканами. Ми були разом з родиною і я думала: якщо загинемо - то всі, якщо щось трапиться - ми підтримаємо один одного та допоможемо. Була надія на порятунок і це гріло. І був наш Янгол - Охоронець. А він, мабуть, в нашої родини дуже сильний!".
Про життя в новому місті: "Головне, що ми живі-здорові, маємо змогу бути в безпеці".

ВІ "Активна Громада" поспілкувалася з родиною внутрішньопереміщених осіб, які, з питань безпеки, попросили про повну анонімність.

"У нас землі нема під ногами у всіх. І ми не відчуваємо цю впевненість, ми не відчуваємо, що ми потрібні настільки, наскільки ми можемо бути потрібними, як до війни. Ми відчуваємо, що все те, що ми робили, це як обнулення. Ти не можеш складати рук, адже комусь ще гірше. Потрібно знайти себе, пізнати себе новою", - Олена Нежибовська.

Артем брав участь в обороні Києва. І за його плечима, плечима «керівника групи», низка успішних операцій, які проводилися неподалік української столиці.
"Ми працювали без перебільшення 24/7. Особливо важко було в період з 24 лютого до початку березня. Зараз мене запитують, коли я спав, їв, а я і пригадати це не зовсім можу, здавалося, що я і не спав, і не їв, а тільки виконував роботу і періодично дрімав".
За сміливість, героїзм і звитягу Артем отримав орден «За мужність» ІІІ ступеня та медаль «За військову службу Україні».
Увійти за допомоги Google