
«Русскій мір» спочатку поширювався через культуру, а потім вже на танках сюди їхали. Готували людей, що росіяни дуже схожі на нас. До прикладу, ми зараз займаємося перейменуванням вулиць і люди, які прожили все життя на Маяковського, знають хто це. Натомість, не знають хто такий Підмогильний і навіть не хочуть знати.

Арттерапія — це метод роботи з людьми для полегшення їхнього психологічного стану, вирішення певних запитів через художні методи, як-от: малювання, ліплення, музика, фотографія, кінофільми, книги, акторська майстерність тощо. Іншими словами, арттерапія - це терапія творчістю.

Відверті розповіді двох мешканок з окупованої території про побут, сприйняття ворогів, страхи та мрії.

Я щодня чекаю розмови з рідними й друзями. Я усміхаюсь їм під час спілкування в месенджерах. Я - оптиміст для них. Добре, що ніхто не знає, що всередині мене.
Відчуваю наче утримуюсь в “одиночці”, в якій сьогодні не б'ють, бо ти не попав на очі тюремникам. Щодня радієш маленьким успіхам: сьогодні купив хліба, картоплі, розрахувався карткою, є Інтернет. І це вже радість. Бо, коли цього не було, було дійсно погано. Мої рідні евакуювалися. Вони майже в безпеці. На це було витрачено багато зусиль і це радує.
Я поки ще «Людина», яка зараз майже нікому і нічому не довіряє. Окрім ЗСУ…
Допомагаємо ЗСУ, чим можемо: інформацією грошима, молитвами, хто, чим може. Обірвав спілкування з усіма хто підтримував “Совок”: повидаляв із друзів і закрив профіль.

Війна вирвала мене зі щасливого мирного життя, позбавила житла, нам довелося під бомбардування й обстрілами виживати. Арттерапія допомогла мені зрозуміти та прийняти, що життя триває, що треба жити тут і зараз.
Увійти за допомоги Google