Як владнати з тривогою і протидіяти паніці? Про це розповідала виконавча директорка Інституту “Республіка”, співзасновниця ВІ “Активна Громада” і тренерка Олександра Гліжинська. Ключова інформація з тренінгу – в матеріалі.

Відчуття страху, що з’являється в момент небезпеки, є цілком природним. Страх мобілізує фізичні сили, концентрує увагу, допомагає виходити з тупикової ситуації. Утім, за таких умов доволі легко піддатись паніці та заразити нею оточення. Про те, як зберігати спокій та здорово реагувати на кризові ситуації, розповідала Олександра Гліжинська під час тренінгу. Ми ділимось ключовою інформацією, якою поділилась тренерка.

Кризові ситуації

“В кризі на нас чекає щось нове. Але ми ще не до кінця розуміємо це нове”, – розповідає Олександра Гліжинська.

При цьому очікування підживлює страх. “Для себе треба чітко розуміти, чи загроза небезпеки реальна, чи уявна”, – пояснює тренерка.

Реальність – це конкретні події, що підтверджуються фактами з достовірних джерел.

Не плітки від сусідів, не дописи з соцмереж, а офіційні джерела. Наприклад, про актуальну ситуацію в Україні можна дізнатись з сайтів Збройних сил України, Міністерства оборони, Офісу Президента. Якщо говорити про медіа, то варто звернути увагу на ті, які дотримуються журналістських стандартів. В останньому “Білому списку” від Інституту масової інформації є такі ЗМІ: Суспільне, Громадське, "Ліга", "Українська правда", Укрінформ, Радіо Свобода, "Дзеркало тижня", НВ, "Еспресо" та "Бабель".

Втім, “інформацію потрібно вживати дозовано”, – зауважує тренерка.

Як ми реагуємо на кризу

В критичній ситуації спочатку виникає реакція, за нею – дія, і лише потім – осмислення. Якщо ж ви зможете проаналізувати свій стан в екстрених ситуаціях, то принаймні ви зможете його вивести на більш усвідомлений рівень.

За наявністю таких ознак ви навряд чи будете здатні прийняти правильне, виважене рішення. Тому до критичних ситуацій важливо готуватись зазделегідь.

Як діяти, коли вами панує гнів?

• Важливо прийняти свій стан і постаратись зрозуміти, чому саме ви так реагуєте.
• Пропишіть критерії безпеки.
• Оцініть ситуацію. Чи це реальна загроза, чи ваша фантазія?
• Побути на самоті, прийти до тями.
• Подумати, що робити в такій ситуації.

Якщо ж поруч з вами гнівається інша людина, то важливо бути терпеливими і заземлювати її. Якщо людина виходить на логічні відповіді, це вже є добре.

Чим швидше людина переживе усі ці стани – тим краще. Адже саме на 8-й стадії вона може приймати тверезі рішення, що базуються на реальності.

Що робити зі страхом?

Потрібно розуміти, що страх – наш друг. Він має позитивний характер. Страхи треба пропрацьовувати психологічно, спробувати зрозуміти, якій вищій цілі вони слугують. Наприклад, вберегти власне життя і життя близьких.

• Виписати та проаналізувати дії, які ви вчиняєте під дією страху.
• Ці дії – допомогають чи шкодять?
• Подумати, як інакше ви можете собі допомогти у більш безпечний спосіб?
• Прийняти рішення щодо нової моделі поведінки і почати впроваджувати їх через практичні дії.
• Придумайте стоп-слово, мотиваційне слово і план дій щодо проведення себе до тями, якщо ви почали саботувати своє рішення.

Окрім цього алгоритму дій, Олександра Гліжинська пропонує ще кілька методів.

Примітка. Місія «Активної Громади»: досягнути добробуту через демократичний розвиток громад України. Мета на 2025 рік: активізувати та залучити щонайменше 1% громадян до участі у прийнятті рішень та просуванні реформ в Україні на системній основі для добробуту в громадах України. Ініціатива створена в межах діяльності Інституту «Республіка». Ми працюємо задля підвищення свідомої активності громадян.

Авторка: Діана Делюрман, комунікаційна менеджерка ВІ “Активна Громада”