2 Березня 2023

Тетяна Кавуненко

"Сила з’являється в натхненні. Коли ти щоразу щось робиш - приходить доля енергії, радості, і того, що: "Вау, круто, це в мене вдалося, я це зробив!". І усвідомлення, що ти можеш зробити ще щось більше".

6 Березня 2023

Тетяна Кавуненко

"Хлопчикам нашим тільки Божого покрову. Наші ангели-охоронці з ними. Щоб вони повернулися додому живими. А нашим цивільним людям – розуму, громадянського розуму, громадянської мудрості. 

А нашим цивільним людям – розуму, громадянського розуму, громадянської мудрості. Адже, після війни буде дуже багато фальші загалом. І якщо ми люди, саме суспільство, нічого не зробимо, то нічого і не буде. Адже тільки з розумною нацією можна щось робити. І якщо війна людей це не навчить, то це буде безнадійно хвора нація.

І ще в мене є мрія – відкрити якийсь невеличкий реабілітаційний центр для військових, які повернуться додому. Обов’язково біля річки. Бо їм дуже треба буде це все". 

6 Березня 2023

Тетяна Кавуненко

"Працюю в салоні майстром манікюру. Військовим манікюр та педикюр роблю безкоштовно. Нещодавно був поранений військовий, залишився задоволений нашими послугами. Хочеться сказати дякую і словом, і ділом". 

7 Березня 2023

Тетяна Кавуненко

"Допомагаючи іншим, ти допомагаєш собі. Я роблю щось безкоштовно, і мені допомагають безкоштовно. Все повертається. Не грошима, а певними зв’язками, чудовими людьми, ще чимось іншим. Завжди легше віддавати, ніж просити.  Волонтерство – це допомога різним групам людей, ЗСУ, теробороні, всім хто потребує. Щось знайти, передати, вирішити питання, допомогти. Волонтери дарують свій час, енергію, знання. Але все, що робиться волонтерами, має робитися від душі. Адже втомлюється багато волонтерів. Втомилися - відпочиньте трохи, зробіть щось для себе, адже коли немає гармонії, то допомога такого волонтера вже ні до чого. Тому, щоб допомагати іншим, має бути бажання і можливості, а не так, щоб робити все через силу. Маєш отримувати задоволення від того, що ти робиш", - волонтерка пані Марина. 

13 Березня 2023

Тетяна Кавуненко

Про евакуацію з Маріуполю: "Ми бігли через зруйновані квартали, дорога була чорною від попелу та засипана дрібним битим склом. Інколи доводилось присідати чи ховатись у вцілілих під’їздах, під парканами. Ми були разом з родиною і я думала: якщо загинемо - то всі, якщо щось трапиться - ми підтримаємо один одного та допоможемо. Була надія на порятунок і це гріло. І був наш Янгол - Охоронець. А він, мабуть, в нашої родини дуже сильний!".

Про життя в новому місті: "Головне, що ми живі-здорові, маємо змогу бути в безпеці".