
"Після Перемоги нам треба одразу готуватися до нової війни й вже якісно. Бо, поки існує імперія, поки існує бодай частина її маргінального населення, над нами завжди висітиме Дамоклів меч", - Вікторія Жуйко, волонтерка із м. Ужгород.

"Наші мужні захисники роблять усе для нашої ПЕРЕМОГИ, а душа України – це її пісня, її мова… Ми зрозуміли, що потрібно діяти, потрібно співати. Співати для тих, хто нас обороняє і тих, хто допомагає. Тільки завдяки спільній і системній роботі ми досягнемо успіху. Кожен з нас має розуміти, що у захисників має бути надійний тил", - інтерв'ю з Мариною Ткачук, журналісткою, волонтеркою з Житомирщини.

Артем брав участь в обороні Києва. І за його плечима, плечима «керівника групи», низка успішних операцій, які проводилися неподалік української столиці.
"Ми працювали без перебільшення 24/7. Особливо важко було в період з 24 лютого до початку березня. Зараз мене запитують, коли я спав, їв, а я і пригадати це не зовсім можу, здавалося, що я і не спав, і не їв, а тільки виконував роботу і періодично дрімав".
За сміливість, героїзм і звитягу Артем отримав орден «За мужність» ІІІ ступеня та медаль «За військову службу Україні».

"Повернення в Україну - це наша мрія. Сподіваюся, що це відбудеться скоро".

"Мені важко саму себе назвати волонтером. Я допомагаю іншим волонтерам знаходити один одного. У мене робота у досить вигідному місці й багато людей до мене звертаються з того чи іншого питання. Виходить, що це такий хаб, де відбувається багато знайомств, де можна зібратись просто, щоб обговорити якісь питання, події та зробити спільну роботу".
Увійти за допомоги Google