
"За три місяці 950 свічок зроблено нами. Я сам навіть не очікував такої кількості. Попит - є. І я сказав: "Поки я зможу - я буду їх робити", - Максим Шатковський, студент 3 курсу у Квасилівського ліцею.

"Протягом всього часу, як йде війна, головною мотивацією залишається розуміння того, що усе це не даремно. Коли я бачу, що у людини виступають сльози від радості, коли я чую тремтячий голос подяки за пакет гуманітарної допомоги або за злагоджене вікно - це надає величезних сил і поки я бачу, що наша допомога потрібна - я буду її надавати, разом з усією нашою командою", - Волонтер Богдан Зуяков з Краматорська.

Історія волонтерки з Запоріжжя, очільниці волонтерської ініціативи з пошиття корисностей для ЗСУ - «Смугастий Кіт».

"Ніколи не треба боятися, адже страх сильно дезорієнтує, завжди у таких ситуаціях потрібно лишатись з холодним розумом. Нехай такий жах в нашій країні й в усьому світі більше ніколи не повториться", - Ілона Мартиненко, студентка Харківського вишу, яка з початку повномасштабного вторгнення переїхала до Чернівців.

"Був один випадок, коли росіяни використали касетну ракету. Люди стояли в черзі за хлібом. Господиня кав’ярні сама випікала хліб й роздавала нужденним людям. І ось касети в черзі вразили 32 річну жінку. На жаль, її не довезли до лікарні, вона померла в кареті швидкої допомоги. Касети вразили людей і на сусідній вулиці, вбили сімдесятирічного дідуся та двадцяти двохрічну його онуку. Це було жахливо!
Увійти за допомоги Google