24–25 березня команда ГО «Краматорське об’єднання волонтерів» разом з експертами пройшла стратегічну сесію, спрямовану на формування плану розвитку організації на 2026–2028 роки. Учасники проаналізували поточний стан, визначили пріоритети та заклали системний підхід до роботи — від цінностей до конкретних рішень і вимірюваних результатів.

24–25 березня відбулася стратегічна сесія ГО “Краматорське об'єднання волонтерів”, метою якої було формування середньострокової стратегії розвитку організації на 2026–2028 роки. Сесія реалізована в межах проєкту з розвитку організаційної спроможності громадянського суспільства БО “Омріяна Країна” за підтримки французької неурядової гуманітарної організації ACTED.

Фасилітацію процесу забезпечили Олександра та Віталій Гліжинські — представники Інституту “Республіка” та засновники ВІ “Активна Громада”. Важливим змістовним акцентом став виступ Олексія Толкачова, директора БО “Омріяна Країна”, який окреслив роль цінностей і стратегічного мислення у формуванні майбутнього України.

Сесія об’єднала команду організації для системного осмислення поточного стану, визначення пріоритетів та побудови цілісної логіки розвитку — від місії та цінностей до конкретних операційних рішень і вимірюваних результатів

У межах стратегічної роботи було:

▪️ проведено комплексний аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища організації, включно з ресурсними обмеженнями, безпековими ризиками, навантаженням на команду та викликами сталості

▪️ уточнено цільові аудиторії та їхні ключові потреби

▪️ актуалізовано місію, візію та цінності як основу для прийняття рішень

▪️ визначено стратегічні та операційні цілі на 2026–2028 роки

▪️ закладено підхід до моніторингу та оцінки ефективності через систему індикаторів (продукту, результату та впливу)

Важливо, що сформована стратегія базується не лише на амбіціях розвитку, а й на реальному практичному досвіді організації — високій оперативності реагування, згуртованості команди та довірі з боку громад. Водночас у процесі враховано критичні обмеження: кадрове навантаження, обмеженість ресурсів і потребу в інституційному посиленні.

Такий підхід дозволяє організації перейти від реактивної моделі роботи до системної та сталої діяльності, що підсилює не лише окремих отримувачів допомоги, а й локальні екосистеми підтримки в громадах.