
Триває триста дев'яносто четверта доба російського широкомасштабного вторгнення.

The three hundred and ninety-third (393) day of heroic resistance of the Ukrainian people to the large-scale russian military invasion continues.

Триває триста дев'яносто третя доба російського широкомасштабного вторгнення.

"Від дядька перших півтора місяця не було зовсім ніяких новин. Я навіть не знала, чи він живий, бо після того, як ми виїхали, через декілька днів, зі слів моєї подруги, до нас додому прийшли. Навіть не прийшли, а вибили ворота російські солдати. Вони перевернули весь будинок, зазираючи у кожну щілину та закути, шукали якісь докази, документи, не знаю, що. Зв’язали мого дядька, побили його та випитували про місцеперебування мого чоловіка та про нас. У дворі стояла машина чоловіка, ключів не було, але вони просто на просто забрали машину, пробивши всі колеса, поставили телефон дядька на прослуховування, тому так я дізнавалася та дізнаюся про нього новини - від знайомих, які теж боялися заходити додому до мене".
"Я пишаюся, що в мене є такий чоловік, який боронить Україну. А я буду виховувати дітей та допомагати в майбутньому в розбудові нашої країни", - розповідає Вікторія з Херсонщини.

"У Кам’янці-Подільському зрозуміла, що потрібно чимось зайнятися. Роботу знайти не вдалося. Ще будучи у Дніпрі - займалася невеликим волонтерством. Ми там плели браслетки, амулетики для наших військових. У групі ВПО побачила, що потрібні люди, щоб плести сітки. І тому я сюди прийшла. І мені тут дуже подобається. Відчуваю себе своїй атмосфері", - інтерв'ю з ВПО, волонтеркою Вікторією.
Увійти за допомоги Google